Податкові зміни – 2019. Що нового?

З 1 січня 2019 набрали чинності норми Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (Закон № 2628). Законом впроваджено низку змін до Податкового кодексу України, зокрема:

  • збільшено ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9% ( набирає чинності з 1 липня 2019 року);
  • встановлено нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення;
  • конкретизовано визначення акцизного складу, запроваджено поняття «акцизного складу пересувного» та його кваліфікаційні ознаки (пп.14.1.61 п.14.1 ст.14 ПК України);
  • підвищено ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн за тонну до 10 грн за тонну та запроваджено поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн за тонну у 2023 році (щорічне підвищення на 5 грн за тонну);
  • збільшено ставку рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2%: з 29%/14% до 31%/16% (залежно від глибини залягання) та залізної руди на 0,8% (з 8% до 8,8%);
  • знижено неоподатковувану вартість міжнародних посилок зі 150 до 100 євро (набирає чинності з 1 липня 2019 року);
  • встановлено ставку податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1% та надано право місцевим радам, у разі необхідності, встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі;
  • збільшено на 50% ставку рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
  • запроваджено процедури звітування контролюючими податковими органами перед органами місцевого самоврядування щодо сум нарахованих і сплачених податків і зборів до місцевих бюджетів, включаючи розміри відповідної заборгованості, надмірної сплати, суми списаного боргу та наданих податкових пільг (зміни до пп.12.3.3 п.12.3 ст.12 ПК України);
  • запроваджено визначення «нормативу витрат на виплати страховим посередникам» (пп.14.1.1251 п.14.1 ст. 14 ПК України);
  • регламентовано повноваження податкових органів звертатися до суду щодо вилучення в дохід держави (конфіскації) пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання при виявленні фактів порушення сплати податку з алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
  • змінено на 10 робочих днів (замість 10 календарних днів) термін адміністративного досудового оскарження рішення податкового органу;
  • збільшено до 15 робочих днів (замість 10 днів) строк прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення;
  • збільшено до 10 днів (замість 5 днів) термін, протягом якого платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення на акт перевірки та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником у податковій звітності;

Згідно з попередньою редакцією пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, платник податків мав право подати контролюючому органу, який проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності у термін п’ять робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Саме цей термін з 1 січня збільшено на 10 робочих днів.

Згідно з пунктом 56.2 статті 56 в попередній редакції ПКУ, платник податків  мав право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується якщо вважав, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України. 

З 1 січня 2019 року строк подання вищезазначеної скарги  також змінився –  з 10 календарних на 10 робочих днів.

Скасовано блокування податкових накладних. Деякі старі теж розблокують

Остаточно затверджений парламентом у четвер, 7.12.17, законопроект 6776-д скасує право ДФС зупиняти реєстрацію податкових накладних з наступного дня після дати опублікування закону. Очікуєтья, що це станеться вже наступного тижня.

Новий закон внесе поправки в Податковий кодекс України, зокрема Кабінетом Міністрів має бути до 1 березня 2018 року визначений новий порядок і підстави зупинення податкових накладних (зміни у пункт 201.16 статті 201 Кодексу, пункт 7 прикінцевих положень Закону). З дня, наступного за днем опублікування Закону, всі процедури, пов’язані з зупиненням нових податкових накладних, не проводяться.

В Перехідні положення додається пункт 571, за яким раніше заблоковані ДФС податкові накладні будуть відновлені таким чином (для накладних, реєстрація яких зупинена, вживаємо термін “зупинені”, а якщо є рішення про відмову у реєстрації — ” заблоковані”):

Якщо податкова накладна зупинена до 1.12.17, і також до 1.12.17 подані пояснення і підтверджуючі документи, але станом на день публікації закону (не 1 січня, а раніше) не прийнято ніякого рішення, або податкова накладна заблокована, але це блокування оскаржене до 1.12.17, то податкова накладна автоматично реєструється 2 січня 2018 року.

Якщо податкова накладна заблокована і на момент 1.12.17 це блокування не оскаржене, вона залишається заблокованою. 

Якщо податкова накладна зупинена після 1.12.17 і по ній подані документи, тоді прийняття рішення відбувається за старими правилами, з тією лише поправкою, що якщо протягом 5 робочих днів  не прийнято ніякого рішення, реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день після спливу цього строку.

Скасувати не треба платити. Коли нарахування податку на землю є протиправним

10 листопада набрало законної сили судове рішення, яким була встановлена неправомірність нарахування земельного податку у разі, коли відомості про земельну ділянку відсутні в державному земельному кадастрі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.16 повернуто апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.16 по справі № 820/4353/16 у зв’язку з несплатою апелянтом судового збору. Внаслідок цього постанова суду першої інстанції набрала законної сили.

Як нами повідомлялося раніше, цим судовим рішенням було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 25.04.2016 року № 454-1305 про нарахування податку на землю власнику частки групи приміщень, розташованих на першому поверсі п’ятиповерхової будівлі у зв’язку з тим, що відповідна земельна ділянка не була внесена в Держгеокадастр.

Єдиною підставою для нарахування земельного податку у відповідності до п. 286.1 ст. 286 ПК України є дані державного земельного кадастру.

Кривизна щодо опіуму в Податковому Кодексі виправлена

Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу України, якими виправила деякі недолугі його норми, що змусили б безпідставно перереєстровуватися тисячі релігійних організацій.

Відповідний законопроект №5050, внесений народними депутатами Унгуряном П.Я., Продан О.П., Кіршем О.В., Козаком Т.Р., Логвинським Г.В., Кришиним О.Ю., був прийнятий Верховною Радою 6 жовтня 281 голосом.

Нагадаємо, що згідно з визначенням п.п.14.1.121 ст.14 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації — це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.
Остання визначає вимоги, дотримання яких є необхідним для визнання підприємства, установи та організації неприбутковою організацією. Зокрема, відповідно до абзацу третього підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу, установчі документи неприбуткової організації повинні містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.  Установчі документи релігійних організацій, природно, такої заборони не містять.

Необхідність дотримання вимог зазначених положень Податкового кодексу України вимагає від релігійних та інших неприбуткових організацій внесення змін до своїх установчих документів, що, зокрема, передбачено і абзацом першим пунктом 35 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, який визначає, що неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до кінця 2016 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу. Відповідно ж до абзацу другого вказаного пункту неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій, а відтак – підлягають оподаткуванню на рівні з комерційними підприємствами… відповідно до згаданих норм Кодексу до кінця 2016 року має відбутися двоетапна перереєстрація усіх понад 34 тисяч релігійних організацій, що вимагає значних витрат бюджетного ресурсу, є недоцільним по суті та по факту є неможливим для практичної реалізації органами державної влади. Так, відповідно до статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», 1526 релігійних організацій (релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади) мають пройти процедуру реєстрації змін до своїх статутів (положень) у Мінкультури, а решта 33085 релігійних організацій (релігійні громади) в обласних, Київській міській держадміністраціях.зазначають автори законопроекту

Законопроект, у разі його підписання Президентом, усуне ці протиріччя стосовно релігійних організацій. Крім того, для всіх неприбуткових організацій вводиться корисна норма, за якою неприбуткові підприємства, установи та організації не можуть бути виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій лише з тієї підстави, що у контролюючого органу відсутні копії їх установчих документів.

Звертаючи увагу на спрямованість законопроекту №5050, багато аналітиків помилково вирішили, що він стосується звільнення церкви від оподаткування. Насправді, релігійні організації за своєю природою були і є неприбутковими, тому не обкладалися і не мають обкладатися податком на прибуток, що є звичайною всесвітньою практикою. Скасовані лише необґрунтовані вимоги, які фактично змушували релігійні організації вносити зайві і  безглузді зміни в статутні документи, і ще при тому, що для таких змін, на відміну від звичайних громадських організацій, їм треба проходити доволі складні бюрократичні процедури.

Суд скасував нарахування податку на землю під багатоповерховим будинком.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду (станом на час публікації не набрала законної сили) скасовано податкове повідомлення-рішення, яким нараховано земельний податок за користування землею під належними позивачу нежитловими приміщеннями в багатоповерховій будівлі.

При розгляді справи суд, врахувавши пояснення третьої особи – Управління Держгеокадастру, погодився з доводами позивача, інтереси якого представляли спеціалісти фірми СЕНС, про те, що висновки податкового органу про наявність підстав для нарахування земельного податку є безпідставними, оскільки за даними земельного кадастру, які оприлюднені на офіційному сайті «Публічна кадастрова карта України», за адресою, де розташовані належні позивачу нежитлові приміщення, відсутня сформована земельна ділянка, що робить неможливим визначення площі на якій розташована будівля та площі прибудинкової території, за яку також здійснюється нарахування земельного податку.

Також суд вказав, що для ідентифікації конкретної земельної ділянки необхідно визначити її межі, місце розташування, цільове (господарське) призначення та визначити права щодо неї. Ця інформація обов’язково повинна бути зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Відсутність такої інформації про земельну ділянку унеможливлює проведення будь-яких нарахувань за користування нею.

Окремо зазначаємо, що згідно з вимогами Податкового кодексу (п.286.6 ст.286), в разі нарахування земельного податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи.

Нажаль, посадові особи фіскальної служби не завжди враховують цю норму і нараховують земельний податок кожному співвласнику в повному розмірі.

Податкове законодавство 2016. Огляд змін

Нижче наводимо аналіз основних змін в податковому законодавстві, що відбулися із введенням в дію Закону України №909-VIII від 24.12.2016 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, який набрав чинності з 1 січня 2016 року. Продовжувати читання Податкове законодавство 2016. Огляд змін

Цього року податківці не зможуть позбавити вас статусу платника ПДВ

З 1 січня 2016 року контролюючий орган не зможе в односторонньому порядку анулювати реєстрацію платника ПДВ з приводу відсутності останнього за своїм місцезнаходженням.

Продовжувати читання Цього року податківці не зможуть позбавити вас статусу платника ПДВ