Нове процесуальне життя. ЦПК

Огляд основних змін в цивільному судочинстві у зв’язку з набранням чинності нової редації Цивільного процесуального кодесу (далі —  ЦПК або Кодекс).

Серед основних засад  цивільного судочинства, які в новій редакції Кодексу зібрані в окрему статтю, окремо закріплений як основоположний принцип верховенства права, а також з’явились неприпустимість зловживання процесуальними правами та пропорційність.

Принцип пропорційності передбачає врахування: завдань цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов’язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

До можливих зловживань процесуальними правами стаття 44 відносить дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
– подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
– подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
– подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
– необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
– укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Нова частина статті 5 “Способи захисту, які застосовуються судом” дозволяє суду самостійно визначити спосіб захисту порушеного права в межах позовних вимог: у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб, який не суперечить закону.

Розширено та деталізовано положення щодо гласності судового процесу. Фактично, положення Кодексу приведено у відповідність до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”:

  • прямо закріплено право будь-якої особи бути присутньою на відкритому судовому засіданні
  • виключено необхідність дозволяти ухвалою кіно фото-, кіно-, теле- чи відеозйомки (раніше була колізія з Законом України “Про судоустрій і статус суддів”, який надає всім присутнім право застосовувати зйомку в залі без дозволу суду, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню. Зазначено лише, що має бути запитано про згоду учасників процесу та право суду визначити місце, з якого буде проводитись зйомка
  • передбачено можливість суду дозволити проведення в залі судового засідання фото-, кіно-, теле- чи відеозйомки, а також транслювання перебігу судового засідання по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет незалежно від наявності згоди учасників справи, якщо розгляд справи становить значний суспільний інтерес

Новацією Кодексу (як і всіх нових кодексів) є Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС), що забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між 12 учасниками судового процесу, і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Наразі процес створення циєї систем триває, у зв’язку з чим низка норм набуде чинності лише після її створення та прийняття положень, що більш детально регулюють її роботу. Строки створення системи, яка фактично дозволить звертатися до суду і брати участь в судових засіданнях не виходячи з офісу, поки що невідомі.

Юрисдикція.

Окрім територіальної та галузевої, у кодексі з’явилось поняття інстанційної юрисдикції.

Так, апеляційний суд може розглядати справи як суд першої інстанції – це справи, пов’язані з оскарженням, визнанням та виконанням рішень третейських судів та рішень міжнародного комерційного арбітражу.

Предметна і суб’єктна юрисдикції суттєво не змінились.

Що стосується територіальної юрисдиції, в цілому правила збігаються з попередньою редакцію, при цьому є декілька уточнень:

До загальної підсудності: позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (раніше було зазначено “за місцезнаходженням” юридичної особи, що іноді призводило до непорозумінь, чи вважати місцезнаходженням юридичну адресу чи місце здійснення діяльності).

До виключної підсудності: позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцем знаходження об’єкта, вартість якого є найвищою (в попередній редакції критерій вартості об’єкта був відсутній, тому яка частина майна є основною, сторони визначали на свій розсуд, з чим не завжди погоджувались суди при вирішенні питання про відкриття провадження у справі).

Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги (раніше такі справи відносились до загальної підсудності і розглядались за місцезнаходженням відповідача).

Змінилися правила відводу судді. Тепер (стаття 40) якщо суд не погоджується з заявленим відводом, він зупиняє провадження і передає питання через процедуру авторозподілу на вирішення судді, який не входить до його складу. Виключення можливе через брак наявних суддів — якщо їх 3 і менше, включаючи того суддю, якому заявлений відвід, питання може розглядатися останнім. Строк розгляду такого відводу — не більше 2 днів.
Нагадаємо, що проти штучного затягування процесу завідомо безпідставними відводами введені запобіжники:

  • відповідно до пункту 1) частини 2, частини 3 статті 44 суд може, визнавши заяву про відвід завідомо безпідставною, повернути її або залишити без розгляду
  • відвід може бути заявленим учасником справи протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, але не пізніше початку підготовчого засідання, пізніше відвід можна заявляти коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше 2 днів із дня, коли він про неї дізнався (частина 3 статті 39). Раніше (частина 3 статті 23) відвід міг бути заявленим до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.

В новій редакції питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо ж суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Врегульовано порядок подання доказів – згідно вимог статті 83, позивач повинен подати докази з позовною заявою, відповідач – з відзивом на позов, третя особа – з поясненнями. Копії доказів (крім речових доказів) заздалегідь направляються іншим учасникам справи особою, яка їх подає.

В разі потреби у витребуванні доказів, відповідне клопотання має бути подане в ті ж самі строки, в які мали бути подані докази.

Введено можливість письмового опитування учасників справи в якості свідків – учасник справи має право поставити письмові запитання (не більше десяти), на які інший учасник має дати вичерпну відповідь або обґрунтовану відмову таку відповідь надавати.

Зміни стосуються також і правил забезпечення позову. Зокрема щодо терміну дії самого у забезпечення – у разі задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішення законної сили. Якщо протягом вказаного строку буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення діють до повного виконання судового рішення.

З’явилось поняття зустрічного забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Статтею 154 передбачено випадки. в яких суд зобов’язаний застосувати зустрічне забезпечення  – коли позивач не має зареєстрованого в установленому порядку місця проживання в Україні або якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити виконання рішення про відшкодування збитків, спричинених забезпеченням позову у разі відмови в позові.

Також новою редакцією встановлено вимоги до заяв, клопотань, заперечень (стаття 183) і передбачено право учасника разом із заявою, клопотанням подати проект ухвали, постановити яку він просить суд.

В новій редакції кодексу приділено більш значну порівняно з попередніми увагу спонуканню сторін до примирення.

Так, глава 4 Кодексу присвячена врегулюванню спору за участі судді у формі спільних та закритих нарад.

Крім того, в Кодексі продубльовано положення закону про судовий збір щодо повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, апеляційної/касаційної скарг у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом, відмови від позову/скарги, визнання позову/скарги до початку розгляду справи по суті.

З метою скорочення строків розгляду справ введено скорочений порядок розгляду для позовного провадження.

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та трудові спори, а також за клопотанням позивача.

Не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження справи:

  • що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;
  • щодо спадкування;
  • щодо приватизації державного житлового фонду;
  • щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування;
  • яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • інші вимоги, об’єднані з вимогами у вищенаведених спорах.

Як і в господарському процесі, введено граничний річний строк для апеляційного і касаційного оскарження рішень, навіть за наявності поважних причин пропуску загальновстановлених строків (30 днів для рішення, 15 – для ухвали). В попередній редакції такий строк був встановлений лише для скаржників прокурорів, органів державної влади і  місцевого самоврядування. Тепер він діє для всіх, за виключенням тих, хто не був повідомлений про розгляд справи або пропустив річний строк внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Розширено перелік підстав для відмови у відкритті касаційного оскарження.

Суд касаційної інстанції може відмовити у відкритті касаційного провадження у справах, з ціною позову, що не перевищує менше 500 прожиткових мінімумів (850 тисяч грн.) та якщо Верховний Суд вже викладав висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. По двох видах ухвал (про повернення заяви та щодо дій виконавця) суд може відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо рішення по скарзі не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Також суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Серед видів судових рішень в новій редакції ЦПК з’явилась постанова.

Постанова виноситься за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції, незалежно від результату.

За результатами розгляду справи в порядку позовного та окремого провадження суд першої інстанції виносить рішення, наказного – судовий наказ.

Шляхом постановлення ухвал вирішуються тільки процедурні питання. 

Цікаво, що всі ухвали набирають законної сили одразу після проголошення, якщо інший порядок набрання чинності не встановленого для певного виду ухвал.

Ліжка переставлені. Укази Президента про укрупнення судів

Сьогодні, 29 грудня, всі суди зазнали географічної реорганізації. Суттево укрупнені районні загальні суди, а також апеляційні адміністративні та господарські суди шляхом об’єднання територіальних юрисдикцій.

Місцеві господарські суди лише перейменовані в окружні господарські. В найменуваннях окружних господарських судів Дніпропетровської та Кіровоградської областей збережені традиційні недекомунізовані назви.

Замість 8 апеляційних господарських судів утворено 7: Східний у Харкові (включає тепер Донецьку та Луганську області), Центральний у Дніпрі (додано Запорізьку область), Південний у Севастополі, Південно-західний в Одесі, Північний в Києві (включає тепер Сумську область), Північно-західний у Рівному, Західний у Львові.

Апеляційні адміністративні суди тепер іменуються цифрами. Їх тепер 8 замість 9и: 1й (раніше — Донецький) в м. Краматорську, 2й (Харківський), 3й (Дніпропетровський), 4й (Севастопольський), 5й (Одеський), 6й (Київський), 7й (Вінницький плюс Житомирська область) та 8й (Львівський плюс Рівненська область). Припинив існування Житомирський апеляційний адміністративний суд.

27 загальних апеляційних судів перейменовані з “апеляційний суд такої-то області” на “такий-то апеляційний суд”, наприклад Апеляційний суд Одеської області змінив назву на Одеський апеляційний суд. Об’єднано апеляційні суди міста Києва і Київської області. Таким чином утворено 26 апеляційних судів. На відміну від господарських судів, викорінені недекомунізовані назви областей (Дніпровський апеляційний суд, Кропивницький апеляційний суд).

Утворено 230 окружних судів в різних областях України шляхом злиття різних районних в областях, міжрайонних та міськрайонних загальних судів.

Замість 117 районних судів в великих містах утворено 50 окружних судів в таких містах.

Зокрема, в місті Києві окружні загальні суди об’єднали:

1й – Деснянський та Дніпровський райони,

2й – Дарницкий район,

3й – Голосіївський та Печерський,

4й –  Святошинський та Солом’янський,

5й – Шевченківський район,

6й – Оболонський та Подільський райони.

В Харкові, відповідно, 

1й – Київський та Шевченківський (Дзержинський),

2й – Московський район,

3й  – Індустріальний (Орджонікідзевський) та Немишлянський (Фрунзенський);

4й – Основ’янський (Червонозаводський) та Слобідський (Комінтернівський),

5й – Новобаварський (Жовтневий) та Холодногірський (Ленінський) райони.

Відповідні укази оприлюднені на офіційному сайті Глави держави.

Указ №449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів»;

Указ №450/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів»;

Указ №451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів»;

Указ №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах»;

Указ №453/2017 «Про ліквідацію місцевих господарських судів та утворення окружних господарських судів»;

Указ №454/2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах»;

Указ №455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах».

Нове процесуальне життя. КПК

Огляд змін у кримінальному процесі у зв’язку із початком роботи Верховного Суду і набранням чинності Законом України від 03.10.17 №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”.

Раніше ми вже повідомляли, що 07 грудня 2017 року Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування” від 16.11.2017 № 2213-VIII. Натомість вже 15 грудня Кримінальний процесуальний кодекс України зазнав чергових змін.

Поряд з новими редакціями адміністративного, господарського та цивільного кодексів ризикували залишитись майже непомітними зміни, які були внесені тим самим законом до основного закону, що регулює порядок розслідування злочинів та притягнення осіб до кримінальної відповідальності.

Більшість змін має косметичний характер, що пов’язаний з передачею прав касаційної інстанції новоствореному Верховному суду та ліквідацією Вищого спеціалізованого суду.

Дещо змінився порядок здійснення кримінального провадження в судах. Так, у визначених кодексом випадках кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється судовою палатою Касаційного кримінального суду (палатою), об’єднаною палатою Касаційного кримінального суду (об’єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).

Виключено можливість судів першої та апеляційної інстанцій відступати від правових позицій Верховного суду. Таким право наділений виключно Верховний суд. Саме бажання відступити від сталої практики є підставою для передачі кримінального провадження на розгляд об’єднаної палати та Великої Палати Верховного Суду. Питання про передачу кримінального провадження на розгляд об’єднаній палаті або Великій Палаті Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Було виключено з Кодексу згадку про автоматизовану систему документообігу суду. Відтепер у судах має функціонувати єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, проте коли це відбудеться не зрозуміло. Перехідні положення всіх нових кодексів та самого закону мають купу рекомендацій та доручень спрямованих на запровадження цієї системи.

Ця система має забезпечити об’єктивний розподіл справ між суддями, визначення присяжних, доступ до матеріалів судових справ, реєстрації всієї кореспонденції та участь в режимі відеоконференції. Вводиться обов’язковість реєстрації офіційних електронних адрес в цій системі адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання державного та комунального секторів економіки.

За новим правилом, якщо справа підлягає колегіальному розгляду, єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система визначає тільки суддю-доповідача, решта суддів – це члени постійної колегії до якої входить визначений за допомогою комп’ютера суддя-доповідач. Постійні колегії визначається зборами суддів відповідного суду строком на один рік. Раніше весь склад суду визначався за допомогою автоматичного розподілу.

Дещо було змінено зміст поняття “нововиявлених обставин”. Відокремився новий вид який отримав назву “виключних обставин”. До останніх належать:

    1. встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи;
    2. встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом;
    3. встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Порядок розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами є тотожним раніше існуючому порядку перегляду рішень за нововиявленими обставинами.

Цікаво, що цим же законом було суттєво відредаговано деякі важливі норми щодо основних положень кримінального провадження. Проте ці зміни набудуть чинності через три місяці.

Дещо було конкретизовано питання територіальної підсудності клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді. Жодних сумнівів – клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа, бодай де б фактично не знаходився підрозділ такого органу.

Багато в ЗМІ говорили про питання строків досудового розслідування.

Тепер досудове розслідування має бути закінчено з дотриманням таких двох умов:

  • з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру минуло не більше 6 місяців для кримінальних проступків, 12 – злочинів невеликої та середньої тяжкості, 18 місяців для тяжких та особливо тяжких;
  • з моменту повідомлення особі про підозру – не більше місяця для проступків, два для злочинів.

На щастя, було вирішено питання, що робити з провадженнями, де підозрюваних за рік так і не знайшли. Так, якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 КПК, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк до двох місяців для кримінальних проступків, 6 місяців для злочинів невеликої та середньої тяжкості, 12 місяців для тяжких чи особливо тяжких злочинів. Так само підлягає продовженню строк досудового розслідування, якщо було пред’явлено особі підозру. Щодо кримінальних проступків таким правом наділений районний або прирівняний до нього прокурор. Стосовно злочинів:

  • до трьох місяців – керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;
  • до шести місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
  • до дванадцяти місяців – слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.

Як видно після набуття чинності цією редакцією досудове розслідування продовжується прокурором або слідчим суддею. При цьому в КПК зараз дві статті з однаковим номером 297-1 в Главі 24 та 24-1.

Суттєвих змін зазнав порядок проведення обшуку. Слідчий або прокурор мають зазначати в клопотанні на проведення обшуку індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням. Раніше КПК мав вимогу про зазначення речей, документів або осіб, яких планується відшукати без необхідності обґрунтування причини їх відшукування. Така норма дозволяла вилучати майно, яке взагалі не мало жодного відношення до кримінального правопорушення, або проводити обшук в осіб з метою, відмінною від мети кримінального провадження.

Крім того, слідчий та прокурор не матимуть більше права повторно звертатись з тим самим клопотанням про проведення обшуку якщо у клопотанні не зазначені нові обставини.

Зазнає змін нещодавно введена норма, щодо права особи, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, користуватись допомогою адвоката на будь-якому етапі обшуку. Законодавці навіть не забули тоді вказати, що невиконання цієї вимоги тягне передбачену законом відповідальність.

Тепер КПК зобов’язує слідчого або прокурора допускати на місце проведення обшуку захисника чи адвоката незалежно від стадії цієї слідчої дії, що в одній статті повторюється аж два рази. Однак зникла згадка про відповідальність за порушення цього обов’язку. В принципі нічого суттєво не зміниться.

Обшук особи на її вимогу так само здійснюватиметься в присутності адвоката, який має прибути не пізніше ніж через три години.

Насамкінець, обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов’язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. Нижче наведено порівняння чинної та майбутньої редакції статті, що встановлює порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук.

 

Чинна редакція

Майбутня редакція

Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник, адвокат та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

2. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

2. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті обшуку.

3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності – іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності – іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

4. У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

4. У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

5. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

5. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку. Хід і результати особистого обшуку підлягають обов’язковій фіксації у відповідному протоколі.

6. Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті.

6. Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті.

7. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном

7. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

9. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності – повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

9. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності – повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

10. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов’язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Фактично новим став порядок залучення експерта. Експертиза проводиться виключно за дорученням слідчого судді або суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження. Слідчий та прокурор самостійно експертизи більше не призначатимуть!

Розширено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, за рахунок можливості оскарження повідомлення про підозру у зв’язку з порушенням строків закриття кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

 

Нове процесуальне життя. ГПК

Наводимо короткий огляд основних змін в господарському судочинстві у зв’язку  із набранням чинності новим Господарським процесуальним кодексом (надалі — Кодекс або ГПК).

З 15 грудня (дня початку роботи Верховного Суду) розгляд всіх справ в касаційній інстанції починається заново в новому складі суду і за новим Кодексом.

Всі суди нижчих інстанцій продовжують розгляд справ за новими правилами. Якщо заява або скарга подана до моменту набрання Кодексом чинності за старими правилами, її не можна повернути або залишити без руху або відмовити у прийнятті.

Головний лейтмотив нового ГПК — швидкість. Більше публічності в першій і менше – в вищих інстанціях, запобіжники для затягувань і перегляду. Електронні системи, електронний суд (хоча й невідомо коли). 

Засади гласності процесу приведено у сувору відповідність до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, визначено право всіх осіб, присутніх в залі судового засідання, на вільне здійсненя в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису без дозволу суду, окрім прямої трансляції. 

В новому ГПК, окремо, як і в кожному з 4х процесуальних кодексів, передбачена однакова норма щодо створення Єдиної  судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). До моменту її створення прив’язані деякі новітні норми Кодексу (наприклад, подання скарг безпосередньо до суду апеляційної, касаційної інстанції).  До створення ЄСТІС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Після створення — буде можливість все судове діловодство перевести в електронну форму (включаючи подання позовних заяв, доказів, скарг, отримання копій рішень і звернення рішень до виконання), а всі судові засідання перевести в режим відеоконференції. Судитися можна буде взагалі не виходячи з дому, за наявності мережі, комп’ютера і ЕЦП. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України. Зараз нічого не затверджено і не відомо, коли це трапиться.

В новому ГПК тепер буде залишення позовних заяв і скарг без руху для виправлення недоліків, майже повністю викреслені мертві норми про досудове врегулювання спорів (порядок направлення претензій), з’являється інститут показань свідків, а також письмове опитування учасників спору як свідків, врегульоване поняття електронних доказів, висновок експерта може робитися заздалегідь за замовленням учасника процесу (раніше це був висновок спеціаліста, а експерт – лише той, хто призначений судом), передбачене поняття висновку експерта в галузі права (правова позиція без оцінки обставин справи),  встановлена знижка 50% на судовий збір у разі досягнення мирової, електронні позови і засідання по відео стануть звичайною практикою, судді за згодою сторін проводитимуть спільні або закриті наради зі сторонами з метою примирення (врегулювання спору за участю судді) , суд не має права самостійно збирати докази,  змінений і розширений перелік форм забезпечення доказів (назва зі старої редакції – запобіжні заходи) і порядок забезпечення доказів, звужено і чітко окреслено коло випадків звільнення від доказування у зв’язку із визнанням обставин іншою стороною або рішеннями інших судів (преюдиція).

Введено поняття зловживання процесуальними правами, зокрема подання декількох однакових позовів з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справї; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. 

Введені заходи процесуального примусу: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом (державний виконавцем за відповідною ухвалою); штраф (від 1 до 10 прожиткових мінімумів).

Позивач тепер може подавати докази виключно разом з позовною заявою, відповідач – виключно разом з відзивом, з обов’язковим направленням іншій стороні (крім тих, що наявні у іншої  сторони або публічно доступних). Подання доказів в іншій строк можливо лише за умови обґрунтування неможливості їх подання у встановлений строк, подібно принципу надання доказів в апеляційній інстанції.  

За вимогами про стягнення грошової заборгованості не більше 100 прожиткових мінімумів (вимірюється станом на початок року, у 2018 році це 170 тис. грн) за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, справа може розглядатися в наказному провадженні (розгляд заяви 5 днів з моменту подання, набирає законної сили протягом 20 днів з дня вручення боржнику).

Малозначні справи (у яких ціна позову не більше 100 прожиткових мінімумів – у будь якому випадку, або за погодженням суду якщо ціна позову не більше 500 прожиткових мінімумів) розглядаються, за клопотанням позивача, у спрощеному позовному провадженні. Виключення складають деякі окремі категорії, наприклад, банкрутство, корпоративні відносини. Строк розгляду такої справи не повинен перевищувати 60 днів. Він проводиться без повідомлення сторін, якщо ніхто з них не поклопочеться про інше. Рішення у таких справах не підлягають касаційному оскарженню, крім окремо описаних виключних випадків, коли справа має вирішальне значення.

 

Виконавчі документи (ухвала або наказ) видається в електронній формі без заяви сторони через 5 днів після набрання рішенням законної сили шляхом внесення в електронний реєстр; одночасно, за заявою стягувача, суд може вживати заходів забезпечення виконання рішення на цій стадії. Це, звісно, запрацює теж лише після створення ЄСІТС.

 

Всі судові ухвали, навіть ті, які можуть бути оскаржені, набирають законної сили негайно після проголошення (в письмовому провадженні — з моменту підписання, якщо інше не передбачено Кодексом (законом про банкрутство). Таких (інших) випадків в поточному тексті Кодексу немає.
Це правило насправді  існувало і раніше, але не було прямо зазначене в Кодексі, що іноді викликало непорозуміння під час виконання ухвал.

 

Апеляційна інстанція тепер не перевіряє справу в повному обсязі, а обмежена доводами апеляційної скарги і не розглядає підстави позову, не заявлені в першій інстанції. У справах ціною позову до 100 прожиткових мінімумів (170 тис. грн) апеляційний суд на власний розсуд може розглядати справу без виклику сторін. Таке ж правило застосовується щодо перегляду деяких ухвал.

 

Апеляційна та касаційна інстанції не обмежуються доводами та вимогами скарг, якщо буде вслановлене порушення процесуального права, яке є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення або порушення норм матеріального права.

 

Врегульовано поняття повторного апеляційного (касаційного) оскарження, подібно правилам ЦПК. Оскільки тепер справи переглядаються лише в межах доводів скарг, існує можливість повторного апеляційного (касаційного) перегляду справи за скаргою учасника справи, який не звертався зі скаргою раніше. У таких випадках апеляційний та касаційний суди у разі задоволення скарги мають право скасовувати власні постанови, прийняті раніше за результатами розгляду інших скарг.

 

Це, зокрема, запобігає процесуальним диверсіям, наприклад, коли один з фіктивних відповідачів швиденько подає необгрунтовану апеліційну скаргу з тим, щоб унеможливити апеляційне оскарження учасником, який не був повідомлений про прийняте рішення, щоб у такий спосіб його легитімізувати, мовляв, пройшло апеляційну інстанцію.

 

Апеляційні і касаційні скарги подаються тепер безпосередньо в суд апеляційної (касаційної) інстанції, а не в суд першої (апеляційної) інстанції. Це, до речі, стосується всіх юрисдикцій. Зазначене правило починає діяти лише з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а до того моменту буде діяти старий порядок подання скарг (п.17.5 Перехідних положень).

Строки апеляційного, касаційного оскарження судових рішень змінилися і обчислюються з дати складання повного тексту рішення. Строк апеляційного оскарження рішень складає тепер 20 днів, ухвал — 10 днів (раніше — 10 і 5 відповідно), строк касаційного оскарження складає 20 днів як для рішень так і для ухвал.


Суд касаційної інстанції може відмовити у відкритті касаційного провадження у справах, де ціна позову менше 500 прожиткових мінімумів (850 тис грн) та якщо Верховний Суд вже викладав висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. По двох видах ухвал (про повернення заяви та щодо дій виконавця) суд може відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо рішення по скарзі не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

 

Під час апеляційного і касаційного оскарження введено граничний річний срок оскарження рішень, навіть за наявності поважних причин пропуску загальновстановлених строків (20 днів). В попередній редакції такий строк був встановлений лише для скаржників прокурорів, органів державної влади і  місцевого самоврядування. Тепер він діє для всіх, за виключенням тих, хто не був повідомлений про розгляд справи або пропустив річний строк не просто з поважних причин, а за форс-мажорних обставин.

 

Нове процесуальне життя. Маленькі дрібниці до нових кодексів

Закон від 3.10.17 №2147-VIII , який набрав чинності сьогодні, 15 грудня, вніс зміни не лише в чотири процесуальних кодекси.  Правки стосуються також Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП).

Нова редакція КпАП дозволяє оскарження в апеляційному порядку постанов по справах за вчинення правопорушень, передбачених ст. 185-3 (Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України). Ця категорія справ розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, таким чином апеляційною інстанцією згідно нової редакції ст. 221-1 КпАП буде суд вищої інстанції.

Постанова судді Верховного Суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Касаційного кримінального суду і переглядається у складі колегії з трьох суддів.

В Кримінальний кодекс також внесено декілька важливих змін.
Так, стаття 384 змінила назву із “Завідомо неправдиве показання ” на “Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу”.
До органів, за введення в оману яких передбачена відповідальність, крім суду та органу досудового розслідування додано Вищу раду правосуддя та слідчі комісії Верховної ради України.
Окрім надання неправдивих показань, завідомо неправдивих звітів про оцінку та неправдивих висновків експерта, відповідальність передбачена також за подання завідомо недостовірних або підроблених доказів.

Також у Кримінальному кодексі з’явилась стаття 400-1 “Представництво в суді без повноважень”, яка передбачає відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги.
Санкція статті передбачає штраф до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до трьох місяців.

Нагадаємо, згідно п. 14 Положення про ордер на надання правової допомоги з урахуванням змін, затверджених Радою адвокатів України 27 травня 2017 року, про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об’єднання (бюро) зобов’язані вказати на звороті ордера.

Нагадаємо, що з сьогодні змінюються також і розміри судового збору. По це дивіться в нашому матеріалі

Судовий збір. Суттєві зміни з новими кодексами

Кошмарити не можна, баласти. Жорсткі зміни в КПК ще до нових кодексів.

7 грудня набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування” від 16.11.2017 № 2213-VIII, який запроваджує серйозні бар’єри зловживанням з боку правоохоронних органів під час проведення слідчих дій, особливо тих, що  наносять шкоду підприємствам. Законом також передбачене утворення Кабінетом Міністрів України комісії у  сфері  захисту  підприємницької  діяльності і введена кримінальна відповідальність за просте розголошення відомостей оперативно-розшукової діяльності, досудового слідства з боку суддів або правоохоронців.


Раніше кримінальної відповідальності за просте розголошення даних досудового розслідування у суддів, слідчих, працівників оперативно-розшукових органів не було. Відповідальність наставала лише у разі, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність. Зміни, внесені до статті 387 Кримінального кодексу України вводять відповідальність до 3 років обмеження волі навіть за таке розголошення даних досудового розслідування, яке не призводить до певних наслідків (частина 2 згаданої статті). Відповідальність за кваліфіковане правопорушення — якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність — передбачається новою частиною 3 статті 387 КК в розмірі від 3 до 5 років обмеження волі.

Такі заходи підвищують відповідальність правоохоронців за використання кримінального провадження з метою збору комерційної, іншої інформації про особу або підприємство, з подальшим розкриттям такої інформації конкурентам або іншим особам заради дискредитації і шантажу.

Нарешті особи, які не є мають процесуального статусу підозрюваних, але поза їхньою волею притягуються до слідчих дій (в основному, це підприємства і власники майна) отримали статус учасника кримінального провадження з правом скаржитися.

Інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, – особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (наприклад, особа, чиє приміщення обшукується, чи особа, чиє майно вилучається) тепер є учасником кримінального провадження і має процесуальні права сторони

зокрема :

  • звертатися до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені Кодексом (ч.6 ст.28)
  • оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яки полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (ч.1 ст.303)
  • право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування (ч.1 ст.308)

Раніше учасником кримінального провадження могла бути лише третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Всі учасники кримінального провадження  (у тому числі і особи, стосовно яких здійснюються слідчі дії), у разі відмови прокурора у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування можуть звертатися до суду для вирішення цього питання (пункт 91) ч.1 ст.303).

Ця надважлива норма дозволяє уникнути зловживань владою під час операцій з вилученним майном, грошима під приводом різноманітних експертиз, аж до вироку суду при тому що справа може роками до суду і не доходити, або не доходити взагалі. 

Під час обшуку виконання ухвали слідчого судді, суду в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Стороні захисту надається право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису.  (ч.1 ст.107)

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (ч.2 ст.104)

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку (ч.3 ст.236).

Раніше це регулювалося незрозумілим реченням зі статті 236 “Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник [чий?]  та інші учасники кримінального провадження”, в якому взагалі не було слова “адвокат” (тепер додано)  та листом Генпрокуратури від 22.06.2016 за підписом в.о. Генерального прокурора Ю.Севрука. Зазвичай правоохоронці не знали або не хотіли знати про наявність такого листа, який дійсно не створював для них правових наслідків. Тепер у випадку недопуску адвоката передбачений найгірший наслідок —  недопустимість всіх отриманих доказів.   

Дивний казус — зазначена редакція статті 236 проживе рівно один тиждень. З 15 грудня редакції статтей 234 і 236 перекриються змінами, які вже прийняті, але набудуть чинності 15 грудня 2017 року. Однак в тій редакції обов’язковість допуску адвоката і відеофіксація також передбачені. 

Недопустимими є докази, які отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи,  якщо

  • така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання
  • у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження (ч.3 ст.87).

Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у відеозаписі обшуку, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (ч.2 ст.104)

Документами тепер вважаються також дублікати (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (ч.4 ст.99 КПК).

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку,

крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту (ч.2 ст.168).

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи тепер відбувається, у тому числі на стадії підготовчого провадження в суді, в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності (п. 10) ч.3 ст.284 Кодексу) з таких підстав: (1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; (2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; (4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; (9) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України;

Під час судового розгляду (ця норма діє з 2019 року) та у випадках, передбачених  Кодексом [а такий випадок — обшук, під час якого відеофіксація тепер обов’язкова ] , під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

E-позов в реаліях. Перший досвід

Юристи СЕНС Консалтинг вперше подали адміністративний позов свого клієнта в суд електронною поштою. Жодний паперовий документ не подавався. Відкрито провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 у справі 820/5643/17 (суддя — Котеньов О.Г.) визнано позовну заяву ПП «ЕЛЬТАН» до ДФС України та додані до неї документи, такою, що повністю відповідає вимогам ст.ст. 105, 106 КАС України, і що перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі немає. Адміністративний позов, був надісланий з усіма додатками до суду електронною поштою. Документи засвідчувались електронним цифровим підписом адвоката.

Нагадаємо, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути  заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Харківський окружний адміністративний суд не входить до переліку пілотних судів, визначених наказом Державної судової адміністрації України №367 від 23.03.17, яким визначено Тимчасовий регламент обміну електронними документами між судами та учасниками судового процесу, кримінального провадження (т.з. «Електронний суд»). Зазначений проект фактично переводить всю справу в електронний режим виготовлення, ведення, зберігання, надсилання документів та ознайомлення з ними. Електронний позов, про який йде мова, подавався через пошту mail.gov.ua, але поза рамками цієї системи. 

Також звертаємо увагу, що з 15 грудня цього року набувають чинності нові редакції процесуальних кодексів, які передбачають (ст. 18 КАС, ст.6 ГПК , ст. 14 ЦПК, ст. 35 КПК) створення єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка буде забезпечувати як обмін електронними документами (у тому числі матеріалами справ) між судами і учасниками процесу так і ведення судових засідань в режимі відеоконференцій. Принагідно зазначаємо, що тепер учасник судового процесу зможе брати участь у відеоконференції у тому числі за допомогою власних технічних засобів, а суд тепер не вправі відмовити у своєчасно (за 5 днів) поданій заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Під час подання позову в електронній формі вимога щодо надання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб не застосовується, хоча це регламентується лише здоровим глуздом і, на жаль, не знайшло відображення в текстах нових кодексів.

Склад Верховного Суду. Інтерактивний Указ з досьє і чорними мітками

Публікуємо Указ Президента України від 10.11.2017, про призначення суддів Верховного Суду з інтерактивним посиланням на публічні дані, розміщені на інформаційному порталі Громадської ради доброчесності (ГРД) щодо кожного судді.

Для отримання детальної інформації щодо переможців конкурсу до Верховного Суду (декларації, досьє, відео співбесіди, кваліфікаційні бали, висновки, тощо)  перейдіть за посиланням на інформаційний портал ГРД.

Поміткою 👎 позначені судді, які мають в своєму досьє висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №357/2017

Про призначення суддів Верховного Суду

Відповідно до частини п’ятої статті 126, частини першої статті 128 Конституції України та статей 80, 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» постановляю:

  1. Призначити на посади суддів Верховного Суду:

у Касаційний адміністративний суд:

АНЦУПОВУ Тетяну Олександрівну,

БЕВЗЕНКА Володимира Михайловича,

БЕРНАЗЮКА Яна Олександровича,

БИВШЕВУ Людмилу Іванівну,

БІЛОУСА Олега Валерійовича,

БУЧИК Анну Юріївну,

ВАСИЛЬЄВУ Ірину Анатоліївну,

ГІМОНА Миколу Михайловича,

ГОНЧАРОВУ Ірину Анатоліївну,

ГРИЦІВА Михайла Івановича 👎,

ДАНИЛЕВИЧ Надію Андріївну,

ЖЕЛТОБРЮХ Ірину Леонтіївну,

ЗОЛОТНІКОВА Олександра Сергійовича 👎,

КНЯЗЄВА Всеволода Сергійовича,

КОВАЛЕНКО Наталію Володимирівну,

КРАВЧУКА Володимира Миколайовича,

МОРОЗ Ларису Леонтіївну 👎,

ОЛЕНДЕРА Ігоря Ярославовича,

ПАСІЧНИК Світлану Сергіївну 👎,

ПРОКОПЕНКА Олександра Борисовича 👎,

САПРИКІНУ Ірину Валентинівну 👎,

СМОКОВИЧА Михайла Івановича 👎,

СТАРОДУБА Олександра Павловича,

ХАНОВУ Раїсу Федорівну,

ХОХУЛЯКА В’ячеслава Віссаріоновича,

ШАРАПУ Василя Миколайовича,

ШИПУЛІНУ Тетяну Михайлівну,

ЮРЧЕНКО Валентину Петрівну 👎;

 

у Касаційний господарський суд:

БАКУЛІНУ Світлану Віталіївну 👎,

БАРАНЦЯ Олександра Миколайовича 👎,

БЕРДНІК Інну Станіславівну 👎,

БІЛОУСА Володимира Володимировича,

БУЛГАКОВУ Ірину Валеріївну,

ВРОНСЬКУ Ганну Олександрівну,

ДАНІШЕВСЬКУ Валентину Іванівну,

ДРОБОТОВУ Тетяну Борисівну 👎,

ЖУКОВА Сергія Вікторовича,

КАТЕРИНЧУК Лілію Йосипівну,

КІБЕНКО Олену Рувімівну,

КРАСНОВА Єгора Володимировича,

КУШНІРА Ігоря Віталійовича,

ЛЬВОВА Богдана Юрійовича 👎,

МАМАЛУЯ Олександра Олексійовича,

МАЧУЛЬСЬКОГО Григорія Миколайовича,

МІЩЕНКА Івана Сергійовича,

ПЄСКОВА В’ячеслава Геннадійовича,

ПІЛЬКОВА Костянтина Миколайовича,

ПОГРЕБНЯКА Володимира Яковлевича,

РОГАЧ Ларису Іванівну  👎,

СЕЛІВАНЕНКА Володимира Павловича,

СТРАТІЄНКО Людмилу Василівну 👎,

СТУДЕНЦЯ Володимира Івановича,

СУХОВОГО Валерія Григоровича,

ТКАЧА Ігоря Васильовича  👎 ,

ТКАЧЕНКО Ніну Григорівну,

УРКЕВИЧА Віталія Юрійовича,

ЧУМАКА Юрія Яковича;

 

у Касаційний кримінальний суд

АНТОНЮК Наталію Олегівну,

БІЛИК Наталію Володимирівну,

БРИТАНЧУКА Володимира Васильовича,

БУЩЕНКА Аркадія Петровича,

ГОЛУБИЦЬКОГО Станіслава Савелійовича 👎,

ГРИГОР’ЄВУ Ірину Вікторівну,

ЄМЦЯ Олександра Петровича,

КИШАКЕВИЧА Лева Юрійовича,

КОРОЛЯ Володимира Володимировича,

КРАВЧЕНКА Станіслава Івановича 👎,

ЛАГНЮКА Миколу Михайловича,

ЛОБОЙКА Леоніда Миколайовича,

МАЗУРА Миколу Вікторовича,

МАКАРОВЕЦЬ Аллу Миколаївну,

МАРИНИЧА В’ячеслава Карповича,

МАРЧУК Наталію Олегівну,

МАРЧУКА Олександра Петровича,

МАТІЄК Тетяну Василівну,

МОГИЛЬНОГО Олега Павловича,

НАСТАВНОГО Вячеслава Володимировича  👎,

ОГУРЕЦЬКОГО Василя Петровича,

ОСТАПУКА Віктора Івановича ,

СТЕФАНІВ Надію Степанівну,

СТОРОЖЕНКА Сергія Олександровича,

ШЕВЧЕНКО Тетяну Валентинівну  👎,

ЩЕПОТКІНУ Валентину Володимирівну,

ЯКОВЛЄВУ Світлану Володимирівну,

ЯНОВСЬКУ Олександру Григорівну;

 

у Касаційний цивільний суд:

АНТОНЕНКО Наталію Олександрівну 👎,

БІЛОКОНЬ Олену Валеріївну,

ВИСОЦЬКУ Валентину Степанівну,

ГУДИМУ Дмитра Анатолійовича,

ГУЛЬКА Бориса Івановича,

ЖУРАВЕЛЬ Валентину Іванівну,

КАРПЕНКО Світлану Олексіївну,

КОРОТУНА Вадима Михайловича,

КРАТА Василя Івановича,

КУЗНЄЦОВА Віктора Олексійовича,

КУРИЛО Валентину Панасівну,

ЛЕСЬКО Аллу Олексіївну  👎 ,

ЛУСПЕНИКА Дмитра Дмитровича ,

ЛЯЩЕНКО Наталію Павлівну 👎,

МАРТЄВА Сергія Юрійовича,

ОЛІЙНИК Аллу Сергіївну,

ПРОРОКА Віктора Васильовича,

СИНЕЛЬНИКОВА Євгена Володимировича,

СИТНІК Олену Миколаївну,

СТРІЛЬЧУКА Віктора Андрійовича,

СТУПАК Ольгу В’ячеславівну  👎,

ТКАЧУКА Олега Степановича,

УСИКА Григорія Івановича,

ФАЛОВСЬКУ Ірину Миколаївну,

ХОПТУ Сергія Федоровича,

ЧЕРВИНСЬКУ Марину Євгенівну 👎,

ЧЕРНЯК Юлію Валеріївну,

ШТЕЛИК Світлану Павлівну

Президент України П.ПОРОШЕНКО

10 листопада 2017 року
Судовий збір. Суттєві зміни з новими кодексами

Новий Закон від 3.10.17 №2147-VIII вносить зміни не лише до чотирьох процесуальних кодексів, але також істотно змінює інші правила судочинства. Нижче наводимо короткий огляд запроваджених змін до Закону України «Про судовий збір». Нагадаємо, що закон набуває чинності з дня початку роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року).

Ставки судового збору за позовні заяви майнового характеру залишились незмінними – 1,5 відсотки від суми позову для юридичних осіб та 1 відсоток для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Для загальних судів повернуто максимальний розмір судового збору для юридичних осіб, він становить 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні – 589 400 грн, з 1 грудня – 616 700 грн).

Для адміністративних і  господарських спорів максимальний розмір судового збору збільшено до 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (150 у чинній редакції).

Зменшено розмір судового збору за подання заяви про видачу судового наказу з 0,5 до 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та запроваджено судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму.

Збільшено ставки судового збору за оскарження судових рішень.

Так, за подання апеляційної скарги треба сплатити 150 відсотків від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (замість 110), касаційної – 200 (замість 120).

Скасовано судовий збір  за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа, а також за роздрукування технічного запису судового засідання.

Нові положення:

Закон доповнено положенням про застосування коефіціенту 0,8 в разі подання позовної заяви в електронному вигляді.

Закріплено можливість онлайн сплати судового збору.

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову

Аналогічні положення застосовано до примирення на стадії апеляційного та касаційного оскарження.

Встановлено перелік умов для розстрочення та відстрочення сплати судового збору, а саме якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена або якщо  предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Врегульовано, в яких випадках при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення судового збору потрібно враховувати майновий стан сторони (якщо розмір судового збору перевищує 5% від річного доходу особи).

Раніше при визначенні цих питань суд мав керуватись виключно внутрішнім переконанням.

Нове процесуальне життя. Офіційно оприлюднені тексти нових кодексів.

Сьогодні, 28 листопада, опубліковано Закон України від 03.10.17 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів.(Голос України № 221-222).

Зміни набирають чинності з дня початку роботи Верховного Суду. З цього ж дня всі відповідні незакінчені провадження будуть продовжуватися за новими процесуальними законами. Незавершені касаційні провадження розпочнуться заново.

Текст на офіційному сайті Верховної Ради України
Розділи 1-3 (ГПК, КАС, ЦПК)
Розділи (4-6) (КПК, КУпАП, закони “Про судоустрій і статус суддів”, “Про судовий збір” та ін.)

Окремий аналіз істотних змін, які зазнає українське правосуддя внаслідок запровадження нових кодексів, читайте в наших найближчих випусках.
Однак прямо зараз слід зазначити, що прийнята законодавцем суттєва так звана “поправка Сотнік-Сироїд”, яка раніше незрозумілим чином зникала з остаточного тексту закону, все ж таки увійшла в його офіційну редакцію. Поправка скасовує дворічне обмеження  на розслідування ГПУ корупційних справ, розпочатих до створення НАБУ. Ці справи залишаться в провадженні Генеральної прокуратури безстроково.