Свобода слова програла. Апеляційний суд Дніпра підтримав Дніпро-Петровських авторитетів

Дніпровський апеляційний суд частково задовольнив скаргу Юрія Бутусова, зменшивши суму стягнення на користь Арутюняна Е.К. та Петровського О.В., відомих в певних колах як “Еміль” і “Нарік”, з 357,4 тис до 20 тис грн, в решті залишив без змін рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська про захист честі і гідності Арутюняна Е.К. та Петровського О.В.

Пан Арутюнян та пан Петровський позивались до пана Бутусова, ображені його публікацією в Facebook.

Суд першої інстанції позов задовольнив, зобов’язавши пана Бутусова видалити публікацію і опублікувати її спростування, стягнув на користь кожного з позивачів по 178 704 грн. В суд пан Бутусов належним чином не викликався.

В апеляційній скарзі ми стверджували, що суд порушив принципи свободи слова. Позивачі є публічними особами і тому повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя, вони свідомо відкриваються  для прискіпливого аналізу як з боку журналістів, так і громадського загалу і, як наслідок, повинні виявляти до цього більше терпимості. Твердження пана Бутусова стосовно них є оціночними судженнями, заснованими на інформації з надійних відкритих джерел, зокрема висловлювань Генерального прокурора, Голови СБУ, статті у  Вікіпедії тощо. Зобов’язання видалити публікацію в Facebook є цензурою і переписуванням подій.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 5 листопада 2019 року апеляційну скаргу задоволено частково. Зменшено суму стягнутої моральної шкоди 178 704 грн до 10000 грн на користь кожного з відповідачів, в решті судове рішення залишене без змін.

В своїй постанові апеляційний суд вказав, що зазначена у статті інформація не є оціночним судженням, носить стверджувальний та обвинувальний характер, містить конкретні факти, правдивість яких не доведена, порочить честь, гідність та ділову репутацію позивачів. На думку колегії суддів позивачі є публічними особами, але це не дає правових підстав для поширення стосовно них недостовірної та негативної інформації, яка носить стверджувальний та обвинувальний характер.

Коментуючи це, м’яко кажучи, дивне судове рішення, слід зазначити наступне.

  1. Апеляційний суд в своїй постанові повторив поширену помилку, пославшись на норму частини третьої статті 277 Цивільного кодексу України, яка вже 5 років як втратила чинність. Ця норма покладала тягар доведення правдивості інформації на того, хто її поширив. Її було виключено Законом № 1170-VII від 27.03.2014 (набрав чинності 19.04.2014), як таку, що суперечить принципу рівності сторін — складовому елементу більш ємного поняття справедливого судового розгляду, який вимагає, щоб кожній зі сторін була надана розумна можливість представити свою справу в таких умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Натомість апеляційний суд не просто процитував цю норму, а свідомо і чітко нею керувався, адже послався на недоведеність тверджень пана Бутусова. 
  2. Оціночні судження це саме такі, що не можуть бути доведені або спростовані. Отже, щодо них завжди можна сказати, що вони не доведені. Апеляційний суд не послався на жодну обставину, факт або доказ, якими б ці твердження були спростовані позивачами. Яким чином можна довести або спростувати твердження “авторитет” чи  “права рука”, якщо вони не є оціночними? Ми тут не запитуємо з якого дива вони є образливими.
  3. У справах Мангер v. Нікітенко та Тищенко v. Лещенко & Притула Верховний Суд розв’язував питання справедливого балансу між свободою слова і захистом приватного життя на користь свободи слова лише на тій підставі, що позивачі є публічними особами. Апеляційний суд чомусь таку практику вищого судового органу держави не підтримав.
  4. Апеляційний суд також не звернув увагу на те, що вимога про видалення публікації в Інтернет не є належним способом судового захисту у справах про дифамацію, суперечить вимозі про спростування і, за практикою ЄСПЛ, вважається цензурою і переписуванням подій.  

Повний текст постанови (на час публікації в ЄДРСР відсутня). 

Еміль і Нарік проти Цензора. Авторитети не з’явились

Сьогодні о 9 ранку відбулося перше засідання Дніпровського апеляційного суду у справі за спільним позовом пана Арутюняна та пана Петровського до пана Бутусова та інших про захист честі і гідності. 

Відбулося перше засідання апеляції у справі “Еміль та Нарік проти Бутусова та інших” про захист честі і гідності. Засідання перенесено на 5.11.19

Всі сторони, окрім нас, представників Бутусова, не з’явились. Засідання перенесено на 5 листопада. Відео засідання.

Нагадаємо, що 01 березня 2019 року суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєвою Т.Ю. ухвалене рішення, яким задоволені вимоги позивачів до Бутусова, Дриги, Валенко, Тягнія та Тарабукіна: визнано недостовірною та такою, що порушує немайнові права позивачів на повагу до їхньої честі, гідності та ділової репутації інформацію, поширену Юрієм Бутусовим в його публікації на особистій сторінці Facebook. Рішенням також стягнуто з Бутусова по 178 704 грн моральної шкоди на користь кожного з позивачів.

Відповідачі Дрига і Валенко є журналістами інтернет-видання 49000.com.ua, які опублікували інформацію Бутусова на своєму ресурсі. Валенко, з якого суд стягнув 22338 грн, також подав апеляцію. 

Відповідач Тягній нібито роздрукував статтю, а Тарабухін — поширив роздруківки серед невизначеного кола осіб. Ці двоє синхронно визнали позов, що викликає сумніви в їхній неупередженості і незалежності від позивачів.

Засідання апеляційного суду з приводу іншого позову Петровського проти Бутусова, який був задоволений рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 13 серпня 2018 року у справі № 201/6848/18 відбудеться 19 вересня о 10:00. Відео минулого засідання.

Дивіться також:

Фото з Президентом і стягнення шкоди. Як суди Дніпра визнають осіб “не авторитетами”

 

Фото з Президентом і стягнення шкоди. Як суди Дніпра визнають осіб “не авторитетами”

Співробітники СЕНС Консалтинг розпочали оскарження судових рішень, ухвалених в Дніпрі проти Цензор.нет на користь осіб, відомих як Нарік і Еміль.

Через фотографування відомої в кримінальних колах особи пана Олександра Петровського з Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом разом з головою ДніпроОДАа надалі і з Президентом України Порошенком пан Петровський Олександр Володимирович та пан Арутюнян Еміль Корленович, обурені застосуванням до них в постах Facebook титула “авторитет” та інших оціночних суджень, позивалися до місцевих судів.

Рішенням у справі № 201/6848/18 Жовтневого районного суду міста Дніпро в особі судді Олександра Антонюка позов О.Петровського до Ю.Бутусова та інших  задоволено.

Визнано такими, що не відповідають дійсності, принижують ділову репутацію громадянина Петровського О.В., відомості, про те, що Петровський О.В. відомий в кримінальних колах як «Нарик», «керівник організованої злочинної групіровки», «кримінальний авторитет».

В якості спростування цієї інформації пан Петровський надав документи про свою активну публічну діяльність і судове рішення від 22.04.2010, яким задоволено його позов до Юрія Луценка та МВС України і спростовано інформацію щодо того, мовляв, він раніше двічі засуджений за ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю) та ст. 309 (Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту) . Також у справі міститься  довідка про те, що пан Петровський станом на 08.08.2018 до кримінальної відповідальності не притягується, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Суд також “стягнув моральну шкоду” з відповідачів по 2000 грн.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20.03.2019 поновлено Ю.Бутусову строк на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 серпня 2018 року у зв’язку з тим, що суд, не повідомивши його належним чином про час і місце розгляду справи, ухвалив рішення без його участі. Розгляд справи в апеляційній інстанції призначено на 06.06.2019.

Особливістю розгляду цієї справи є те, що суддя незадовго до того був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, але його відсторонення на 6 місяців з обов’язковим направленням до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації було замінено на сувору догану.

Ймовірно, даремно, бо в тексті рішення він безпосередньо послався на норму, яка більше ніж 4 роки тому (з 19.04.2014) втратила чинність —  частину 3 статті 277 Цивільного кодексу України і повністю процитував її: “негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності)”. Цією нормою він керувався під час прийняття рішення.

Заслуговує на увагу той факт, що довідка пана Петровського про несудимість (аркуш справи 163), яка в тексті рішення опосередковано згадується як “докази” долучена до матеріалів справи після рішення (яке закінчується аркушем 158), схоже в позапроцесуальний спосіб і не містить ознак того, що вона дана на запит суду від 13.07.2018 (аркуш 100). Вона, звісно, аж ніяк не спростовує пости пана Бутусова в Facebook, бо в них не стверджується про судимість пана Петровського або про вчинення ним кримінальних правопорушень у минулому.

Посилаючись на зазначене рішення як на таке, що набрало законної сили, Бабушкінський суд у складі іншого судді Єлісєєвої Тетяни Юріївни  — 1 березня 2019 року ухвалив рішення у справі №200/20351/18 за спільним позовом пана Петровського та пана Арутюняна, яким не лише визнав недостовірною інформацію про те, що пан Еміль Арутюнян «авторитет», «правая рука криминального авторитета Петровського по кличке Эмиль», а ще й зобов’язав пана Бутусова видалити публікацію на власній сторінці в мережі Facebook, що є неприпустимим заходом захисту відповідно до практики ЄСПЛ. Крім того, пані Єлісєєва стягнула з пана Бутусова на користь кожного з позивачів “моральну шкоду” по 178704 грн, розраховану по якійсь какафонічній наукоподібній формулі.

Суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, хоча ця справа за ціною позову (пункт 10 частини 1 статті 176 ЦПК) не є малозначною. Відповідно до звіту авторозподілу суддя Єлісєєва була єдиним кандидатом для розгляду справи в цьому суді. Ця суддя раніше неодноразово притягалася до дисциплінарної відповідальності, останнє дисциплінарне провадження щодо порушення присяги було закрито, оскільки рішенням Вищої ради правосуддя від 12 березня 2019 року № 715/0/15-19  Єлісєєву Т.Ю. звільнено з посади судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська за власним бажанням. Хоча спірне рішення формально датовано 1 березня 2019 року, тобто до дати звільнення судді, воно було скеровано до ЄДРСР 26 березня, тобто після закінчення її повноважень. Після 1 березня ця суддя рішень не ухвалювала. Підготовка апеляційної скарги триває.