Обґрунтований відвід всьому апеляційному суду. Прокурорів знов пошили в дурні

Спроби прокурора оскаржити в апеляційному порядку відмову у застосуванні домашнього арешту щодо наших підзахисних сьогодні вже вкотре виявилися марними. Судді заявляють самовідвід, адже будівельна компанія, в якій один з підозрюваних є власником і директором, а другий – колишнім головним інженером, веде підрядні роботи з ремонту будівлі апеляційного суду.

27.02.2019 пану Ковтуну і пану Нирці було пред’явлено підозру у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч.5 ст.191 та ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України.

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 18.03.2019 до підозрюваних застосовано  запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

24.06.2019 строк дії домашнього арешту пана Ковтуна сплинув, а прокурор несвоєчасно подав клопотання про продовження цього строку, в якому йому було відмовлено ухвалою Київського районного суду від 25.06.2019. В той же день суд відмовив прокурору і стосовно продовження домашнього арешту пану Нирці.

Прокурор Коновалюк на цьому не заспокоївся. 26.06.2019 він звернувся з клопотаннями про нове застосування домашнього арешту строком до 27.07.19. Ухвалами Київського районного суду м.Харкова в клопотаннях відмовлено повністю (стосовно пана Ковтуна 1-кс/640/8092/19 стосовно пана Нирки 1-кс/640/8091/19). 

Прокурор звернувся до Харківського апеляційного суду з апеляційними скаргами, просив скасувати ухвали районного суду і застосувати до підозрюваних домашній арешт до 27.07.2019 (кінцевий термін попереднього слідства).

Розгляд скарг  прокурора апеляційному суді відбувся 22.07.2019, коли до спливу строку можливого домашнього арешту залишалося всього 5 діб.
В цей момент сторона захисту заявляє відвід усій колегії суддів. Одразу, забігаючи наперед, щоб уникнути припущень про штучне затягування нами справи, скажемо, що відвід виявився обґрунтованим. Адвокат Круговий під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування виявив результати “прослушки” перемовин підозрюваних з керівництвом суду і з’ясував, що ПП «Фасад-сервіс», директором якого є пан Ковтун, а головним інженером – пан Нирка (за версією сторони обвинувачення взагалі «фактичний власник» цього підприємства), починаючи з 17.08.2016 здійснює роботи з реставрації будівлі, в якій розміщений Харківський апеляційний суд. Деякі угоди підписувались діючим головою суду. На час розгляду справи роботи тривають.

Ці обставини не були відомі адвокату раніше, а підозрювані не придавали їм значення.

Захист стверджував, що справа взагалі не може бути розглянута суддями цього апеляційного суду, посилаючись на низку актів м’якого права, а також на практику Європейського суду з прав людини. 

Засідання в цих справах ви можете спостерігати на нашому відео за посиланням.

Колегія погодилася з доводами захисту і заявила самовідводи як у справі щодо пана Ковтуна так і у справі щодо пана Нирки.

5 та 7 серпня самовідвід заявили інші колегії суддів.
Оскільки відвід всьому суду процесуальним законом не передбачений, авторозподіл і самовідводи будуть тривати, ймовірно, поки судді не закінчаться. Після цього на підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Кримінального процесуального кодексу України і в порядку частини 3 цієї ж статті рішенням колегії суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін справа буде передана до іншого апеляційного суду.

Нагадаємо, що апеляційна скарга вже не може бути задоволена в повному обсязі a priori, адже в ній прокурор просить заарештувати наших підзахисних до 27 липня 2019 року, що сьогодні вже неможливо.

Цікаві факти

Більше ніж за рік до пред’явлення підозри прокурор Коновалюк, повідомивши суду неправдиві дані (це у подальшому було встановлено судом), організував зупинення операцій на банківському рахунку ПП «Фасад-сервіс», чим спричинив істотну шкоду підприємству. Заяву про свій злочин він вніс в ЄРДР сам.

На цьому моменті відео зафіксовано, що в судовому засіданні 22.07.2019 прокурор Коновалюк зізнався, що обставини, які виключають участь цих суддів у розгляді справ йому були відомі. Проте він цей факт приховав.

Ключовим нормативним обґрунтуванням підстав відводу з боку захисту було посилання на справу “Білуха проти України” 2006 року, де ЄСПЛ постановив, що суддя міг обґрунтовано вважатися заінтересованим у результаті розгляду справи, оскільки однією із сторін була будівельна компанія, яка здійснила раніше ремонт будівлі суду, у якому працював цей суддя. Прокурор Коновалюк у судовому засіданні 7 серпня стверджував, що не не знає цієї справи (яка є частиною національного законодавства України).

Харківське право. Суддя таємно дозволила вилучити оригінали усіх документів підприємства. Апеляція відмовила у перегляді.

Харківські правоохоронці (податкова, поліція, прокуратура і суди) узгоджено продовжують використання відомої схеми здирництва. Під штучне кримінальне провадження отримуються дозволи на вилучення оригіналів документів, у тому числі на транспортні засоби і нерухомість. 

Підприємство, яке не оскаржило податкові порушення у 20 тис грн під час перевірки, отримало кримінальне провадження із вилученням оригіналів майже всіх документів, включаючи техпаспорти на авто і нерухомість. Так розпорядилася суддя Московського районного суду Кононенко Т.О. без виклику сторін. Харківський апеляційний суд (суддя Бездітко В.М.) вважає це нормальним, бо [цитується дослівно]

ДОКУМЕНТИ, ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО ЯКИХ ДОЗВОЛЕНО ВКАЗАНОЮ УХВАЛОЮ СЛІДЧОГО СУДДІ, НЕ ПОЗБАВЛЯЮТЬ ПІДПРИЄМСТВО МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЮВАТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ©️

В кінці тексту оприлюднені найбільш цікаві копії матеріалів цієї справи.

Події розвивалися наступним чином.

8 лютого цього року податковою перевіркою компанії ТОВ “Мегаком” підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 3,72 млн грн з заявлених 3,85 млн. Водночас перевіркою було встановлено, що 130 тис грн підлягають відшкодуванню в наступному періоді, а також не підтверджено податкового кредиту близько 20 тис грн у зв’язку з “перевищенням нормативів витрат палива”. Останнє порушення є надуманим, оскільки “перевищення витрат палива” і “використання в операціях, що не є господарською діяльністю” не є тотожними поняттями. Однак підприємство необачно спочатку не оскаржило відповідні рішення фіскалів. 

28 березня інспектор Бідило Л.О., яка проводила перевірку, направила пояснювальну записку в оперативне управління ГУ ДФС Харківської області, в якій виклала вищенаведені обставини.

8 квітня старший оперуповноважений з ОВС відділу ОСА ПДВ оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області підполковник податкової міліції Баранов С.В. підготував відповідний рапорт, а 15.04.2019 перший заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області полковник податкової міліції Янчук А.М. підписав і направив нарочним (отримано аж 2.05.2019 року) у Московський відділ поліції  повідомлення про злочин: мовляв, в діях посадових осіб ТОВ “Мегаком” вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України. 

Московський відділ ВП ГУ НП в Харківській області не належить до юрисдикцій (районів міста Харкова), де зареєстроване підприємство, податкова або податкова міліція.

Верховний Суд України зазначав, що сам по собі факт звернення директора до податкових органів з вимогою про одержання бюджетного відшкодування та відмова податкової інспекції у такому відшкодуванні, не є достатньою підставою для висновку про наявність у діях особи прямого умислу на заволодіння чужим майном та службове підроблення.

3 травня 2019 року слідчий Московського відділу поліції лейтенант поліції Бурдика А.І. вносить в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення наступного змісту: “02.05.2019 до Московського ВП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали з ГУ ДФС у Харківській області за фактом вчинення посадовими особами ТОВ “Мегаком” діяння за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ст.358 КК України”.

При цьому у повідомленнях податківців про підробку будь-яких документів (стаття 358) не йшлося. 

Якщо посадова особа підробляє документ, який має право підписувати, але вносить в нього неправдиві дані, то таке діяння кваліфікується як службове підроблення (стаття 366 КК України). Ймовірно, процесуальні керівники прокурори Гладкіх Д.В. та Буч Р.В. відповідні лекції з кримінального права прогуляли.

7 травня слідчий звертається  до в.о. начальника ОУ ГУ ДФС в Харківській області полковника податкової міліції Вовка В.С. з окремим дорученням, де (увага, мова йде про декларацію з ПДВ) наказує встановити осіб з числа колишніх працівників ТОВ «Мегаком» та допитати останніх з приводу додержання трудового законодавства ТОВ «Мегаком».

З цього видно, що слідчий не має жодного наміру розслідувати удавану “підробку документів”. Він, як зазвичай, вирішив самостійно зайнятися виявленням різних інших порушень на підприємстві. 

30 травня слідчий звертається до Московського районного суду м. Харкова з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, яке реєструється в суді і потрапляє на авторозподіл 6 червня. В клопотанні слідчий просить надати йому дозвіл на тимчасовий доступ з можлівістю вилучення оригіналів документів, які перебувають у володінні ТОВ “Мегаком” (наводиться перелік майже усіх можливих документів) за період жовтень – грудень 2018 року, а також (стиль оригіналу збережений) документації, що відображає інформацію щодо власних приміщень (виробничі, офісні, складські, тощо), у разі наявності оренди надати їх адреси та угоди, на підставі яких їх орендують, стан та форму розрахунків; документації, що відображає виробничі потужностей, транспортних засобів, з зазначенням чи є вони власністю підприємства… наявність основних фондів (власних або орендованих), а також їх використання у виробничому процесі… тощо.

Слідчий також зазначив, що існує реальна загроза знищення або зміни відомостей, які містяться у вказаних документах, тому розгляд клопотання необхідно провести без виклику особи, у володінні якої перебувають документи. Однак ані доказів ані навіть міркувань про причини такої загрози не навів.

Якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться. (Частина 2 статті 163 Кримінального процесуального кодексу України)

Суддя Кононенко Т.О. задовольнила клопотання в той же день як його отримала — 6 червня. Текст відповідної ухвали, як зазвичай, повторює клопотання слідчого з тими ж помилками. Суддя не утруднювалась навіть такими дрібницями як обґрунтувати причини “реальної загрози знищення”  і викликом в судове засідання представників ТОВ «Мегаком» і навіть слідчого.

За її ухвалою вилученню в оригіналах підлягають свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, документи на трансформаторну підстанцію, нежитлову будівлю і земельну ділянку. І це видно з акту перевірки, який було додано до клопотання.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, … за відсутності яких фізична особа – підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність. (пункт 10 частини 1 статті 309  Кримінального процесуального кодексу України)

Верхом цинізму і зневаги до правил суддівської етики стала ухвала Харківського апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження. Як з’ясувалося, суддя Бездітко В.М. вважає, що без свідоцтв на весь автотранспорт і нерухомість можна вести господарську діяльність. Із зарплатою маже 130 тисяч гривень на місяць він навіть не спромігся правильно викласти цю думку у своєму рішенні. 

На сьогодні вимоги про оригінали не лунають, результати перевірки оскаржені, тиск на підприємство зменшився. Слідчий відмовився від свого первісного плану вилучати всі документи в оригіналах. 

Подано касаційну скаргу на відмову у відкритті апеляційного провадження Касаційне оскарження цієї ухвали триває. По його закінченню буде ініційовано притягнення суддів Кононенко і Бездітко до відповідальності.

 

Прокурори-здирники. Суд повністю відмовив стороні обвинувачення в обранні запобіжних заходів будівельникам.

Сьогодні ухвалами Київського районного суду м.Харкова у задоволенні клопотань слідчого про застосування запобіжних заходів щодо працівників ПП «ФАСАД СЕРВІС» відмовлено в повному обсязі.

Свої рішення суд мотивував тим, що підозрюваним раніше вже обирались запобіжні заходи (нічний домашній арешт і особисте зобов’язання), строк яких сплинув, в продовженні цих заходів було відмовлено (що сторона обвинувачення не оскаржила), слідство триває понад розумні строки, підозрювані з’явились до суду не перебуваючи під дією будь-яких запобіжних заходів, нових обставин, що зумовили б повторне обрання домашнього арешту прокурор не надав. За усталеною практикою, зокрема закріпленою в рішеннях ЄСПЛ і Конституційного суду України з перебігом часу обґрунтованість обмеження свободи людини сходить нанівець.

Раніше директору, головному інженеру та інженеру з проектно-кошторисної роботи були висунуті підозри в тому, що вони, зокрема підробивши акти виконаних підрядних будівельних робіт, заволоділи бюджетними грошовими коштами в сумі 7 677 234 грн, виділеними на закупівлю та виконання робіт з реконструкції та будівництва майнового комплексу під ХЦПТО ДСЗ по вул. Наукова (колишня Артема), в м. Дергачі Харківської області. Будь-які підозри розпорядникам бюджетних коштів не пред’являлися.

Наша сторона (захисту) наголошує на тому, що вся т.з. підозра є звичайною прокурорською юридичноподібною злочинною оборудкою з метою здирництва, а сторона обвинувачення постійно спотворює докази (що одного разу вже було встановлено судом у цьому кримінальному провадженні) і чинить штучний тиск на підприємство. Останній полягає в тому, що обвинувачення здійснює пряме переслідування бізнесу: займається збором не доказів вини, а, нехай не дуже успішно, компромату на підприємство, відшуканням порушень під час будівництва інших об’єктів, розсиланням “листів щастя” контрагентам з метою приниження ділової репутації, тощо.

Нагадаємо, що саме цей прокурор і саме в цьому провадженні раніше ввів в оману суд а потім розслідував сам власний злочин.

Оновлено 03.07.2019. Текст однієї з ухвал додається.

Заможні неспроможні. Як прокурорські кришують один одного. Частина 1

Харківський прокурор Коновалюк підробив докази в суді, у зв’язку з чим, за дорученням ГПУ, відкрив кримінальне провадження сам на себе. Це провадження тричі незаконно закривав його колега Попов. За даними НАЗК ця парочка разом взмозі побудувати хмарочос.

27 грудня 2017 року за клопотанням прокурора відділу прокуратури Харківської області Коновалюка Дениса Сергійовича ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Харкова у справі № 638/16867/16-к було накладено арешт на рахунки приватної будівельної компанії ПП “Фасад-сервіс”.

Клопотання було подане в кримінальному провадженні №42016221090000168 внесеному 29.08.2016.

Первісна фабула справи ніякої конкретики не містила та є всі підстави припустити, що вона була лише формальним приводом для проведення слідчих дій, у тому числі негласних, з метою отримання компрометуючої інформації та подальшого вчинення тиску на компанію заради отримання неправомірної вигоди чиновниками Прокуратури Харківської області. Подальший розвиток подій це підтвердив. Художествам прокурорів з конкретними прізвищами і схемою вимагання ми присвятимо окрему тему, а зараз мова про дещо інше.

В своєму клопотанні прокурор Коновалюк зазначив, що посадові особи компанії нібито спричинили державі мільйонні збитки, оскільки, мовляв, завищили ціну будівельних матеріалів під час виконання договору будівельного підряду за бюджетні кошти. Коновалюк вказав, що це була композитна панель, ринкова вартість якої становить не більше 405 грн/кв.м.

В цьому місці ми опустимо спростування розповсюдженої легенди про те, що підрядник нібито зобов’язаний придбавати матеріали виключно по ціні кошторису, а якщо знайшов дешевше — то вкрав. Прокурори, як правило, законів не читають і положення статті 845 Цивільного кодексу України їм не відомі.  

Проблема зовсім в іншому — такий матеріал як “композитна панель” в проектно-кошторисній документації ніколи не згадувався. Матеріал облицювання фасаду має відмінну назву — “композитна касета”, і виробляється шляхом особливого розкрою композитних панелей з опорядженням їх в металеву раму. Поняття “панель” і “касета” співвідносяться приблизно так само як “бревно” і “двері”. За ціною одного квадратного метра вони зазвичай відрізняються в 4-5 разів, залежно від складності розкрою і вартості фурнітури. Прокурор Коновалюк, виготовляючи своє клопотання, перекрутив зміст проектно-кошторисної документації і подав до суду порівняння неспівставних речей, фактично спотворивши докази. Він підклав під своє клопотання оцінку не “дверей”, а “бревна”, мотивувавши нею завищення ціни “дверей”.

Після дослідження технічної документації, зрозумівши всю абсурдність ситуації, слідчий суддя 12 січня 2018 року скасував арешт. В ухвалі було зазначено:

в судовому засіданні з’ясовані обставини, що свідчать про необґрунтованість арешту, який був накладений внаслідок надання прокурором недостовірної інформації, а відтак підстави для збереження такого заходу забезпечення кримінального провадження відсутні

Таким чином, введення суду в оману прокурором Коновалюком констатовано рішенням того ж суду, яке набрало законної сили і не підлягає оскарженню.

Фактично Коновалюк надурив суддю з метою паралізувати діяльність підприємства, де працює понад 50 осіб. Слід мати на увазі, що зроблено це було навмисно в останній робочий день року, коли на рахунок підприємства зазвичай надходять основні річні платежі. Сума таких платежів в цей день склала більше 13 мільйонів гривень.

Подібні дії не повинні були залишитись поза реакцією, бодай формальною, з нашого боку. Наші адвокати звернулися до Генеральної прокуратури з заявою про вчинення прокурором Коновалюком злочину. Там не поспішали розпочинати розслідування. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №757/7638/18-к зобов’язано уповноважених осіб Генеральної прокуратури України виконати вимоги ст. 214 КПК України за нашою заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Генеральна прокуратура України діяла передбачувано. Вимоги частин 4 та 7 статті 214 вона не виконала, а замість цього, не внесши справу в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР), листом №21-1 Р від 21.05.2018 за підписом прокурора С .Гулицького (довга назва посади) передала справу  … прокуратурі Харківської області.

Примітка
Відповідно до положень частини 4 статті 216 КПК України злочини, вчинені працівником правоохоронного органу, розслідуються слідчими органів державного бюро розслідувань (ДБР). Однак за перехідними положеннями КПК ця норма діє з дня початку діяльності ДБР (27.11.2018).

Але перчинка навіть не в тому, що злочин, вчинений співробітником прокуратури Харківської області Коновалюком було доручено розслідувати прокуратурі Харківської області, а те, що прийняв заяву і вніс її в ЄРДР сам Коновалюк власною персоною!

Хоча в заяві у кримінальному провадженні №42018220000000621 було прямо зазначено особу, яка вчинила злочин, а саме Коновалюк Денис Сергійович, останній викривив фабулу заяви і не зазначив власне прізвище, цнотливо позначивши себе як “працівник правоохоронного органу”.

Цей прокурорський демарш продовжився тим, що справа була передана для розслідування колезі Коновалюка — старшому слідчому 1го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Денису Попову.  

Доручення про проведення досудового розслідування від 06.06.18

В 2015 році пан Попов був визнаний найбагатшим прокурором Харківської області. Також він увійшов в топ-5 найбагатших прокурорів України. Про нього чимало писали антикорупційні журналісти.

Попов негайно відмовив у визнанні компанії потерпілою особою, мовляв, “Доказів, які б вказували на те, що ПП «Фасад-сервіс» завдано матеріальної шкоди під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження не встановлено”. Тобто, Попов не зміг довести, що незаконний арешт 13 мільйонів гривень на рахунках компанії (якій треба вчасно платити постачальникам, сплачувати податки і розраховуватися з працівниками) є матеріальною шкодою. От вам і Лука: рукавиці за пазухою, а він їх шука.

Ну й, звісно Попов допитав Коновалюка як свідка. Той навів таку само нісенітницю, що тулив в суді (Ctrl-C Ctrl-V), надаючи недостовірні дані.  На цьому розслідування закінчилося. Попову все стало зрозуміло. Рафік неувинуватий. Постановою від 20.08.2018 Попов справу закрив. Мовляв, оскільки не було істотної шкоди, “в ході досудового слідства не здобуто даних, які б вказували на наявність в діяннях прокурора Коновалюка Д.С. ознак суб’єктивної та об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України”.

Ухвалою слідчого судді від 22.11.2018 постанова Попова була скасована як незаконна.

Попов на це відреагував так: 27.11.2018 розпочав розслідування та, не вчинивши жодної процесуальної дії, 19.12.2018 знов справу закрив. Постанова нічим не відрізнялася від попередньої. Попов не здобув — Коновалюк не вчинив.

Слідчий суддя знову своєю ухвалою від 06.02.2019 скасовує незаконну постанову Попова.

Попов гне своє. 19 лютого, на виконання судового рішення, він відкрив справу і наступного дня, 20 лютого, закрив її.

Знову скарга, її розгляд і, вже втретє, ухвала слідчого судді про скасування постанови слідчого.

Далі буде…

P.S. На двох пан Коновалюк та пан Попов володіють майном, якому позаздрять найзаможніші можновладці – три квартири, машиномісце, земельна ділянка, будинок, автомобілі Рейндж-Ровер, Мерседес, Хонда, Фольксваген та інші (всього 6 штук), грошей понад 12 мільйонів. Якщо до цього додати майно, яке пан Попов задекларував в 2014 році (воно у подальшому зникло з декларацій), то виходить, що вони володіють житловою нерухомістю (квартири, будинки) загальною площею 906,21 кв.м.
Для двох держслужбовців це достатньо для будівництва невеличкого хмарочосику? Щоправда, Коновалюку, вирогідно, матеріально допомагає дружина, прокурор Немишлянської прокуратури №3, чий колега, Радін Дмитро Сергійович, здійснює процесуальне керівництво у провадженні Попова щодо її чоловіка.

Декларації Коновалюка (2016, 2017, 2018)

Декларації Попова (2016, 2017, 2018)

 

Нове процесуальне життя. КПК

Огляд змін у кримінальному процесі у зв’язку із початком роботи Верховного Суду і набранням чинності Законом України від 03.10.17 №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”.

Раніше ми вже повідомляли, що 07 грудня 2017 року Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування” від 16.11.2017 № 2213-VIII. Натомість вже 15 грудня Кримінальний процесуальний кодекс України зазнав чергових змін.

Поряд з новими редакціями адміністративного, господарського та цивільного кодексів ризикували залишитись майже непомітними зміни, які були внесені тим самим законом до основного закону, що регулює порядок розслідування злочинів та притягнення осіб до кримінальної відповідальності.

Більшість змін має косметичний характер, що пов’язаний з передачею прав касаційної інстанції новоствореному Верховному суду та ліквідацією Вищого спеціалізованого суду.

Дещо змінився порядок здійснення кримінального провадження в судах. Так, у визначених кодексом випадках кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється судовою палатою Касаційного кримінального суду (палатою), об’єднаною палатою Касаційного кримінального суду (об’єднаною палатою) або Великою Палатою Верховного Суду (Великою Палатою).

Виключено можливість судів першої та апеляційної інстанцій відступати від правових позицій Верховного суду. Таким право наділений виключно Верховний суд. Саме бажання відступити від сталої практики є підставою для передачі кримінального провадження на розгляд об’єднаної палати та Великої Палати Верховного Суду. Питання про передачу кримінального провадження на розгляд об’єднаній палаті або Великій Палаті Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Було виключено з Кодексу згадку про автоматизовану систему документообігу суду. Відтепер у судах має функціонувати єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, проте коли це відбудеться не зрозуміло. Перехідні положення всіх нових кодексів та самого закону мають купу рекомендацій та доручень спрямованих на запровадження цієї системи.

Ця система має забезпечити об’єктивний розподіл справ між суддями, визначення присяжних, доступ до матеріалів судових справ, реєстрації всієї кореспонденції та участь в режимі відеоконференції. Вводиться обов’язковість реєстрації офіційних електронних адрес в цій системі адвокатами, нотаріусами, приватними виконавцями, судовими експертами, державними органами, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання державного та комунального секторів економіки.

За новим правилом, якщо справа підлягає колегіальному розгляду, єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система визначає тільки суддю-доповідача, решта суддів – це члени постійної колегії до якої входить визначений за допомогою комп’ютера суддя-доповідач. Постійні колегії визначається зборами суддів відповідного суду строком на один рік. Раніше весь склад суду визначався за допомогою автоматичного розподілу.

Дещо було змінено зміст поняття “нововиявлених обставин”. Відокремився новий вид який отримав назву “виключних обставин”. До останніх належать:

    1. встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи;
    2. встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом;
    3. встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Порядок розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами є тотожним раніше існуючому порядку перегляду рішень за нововиявленими обставинами.

Цікаво, що цим же законом було суттєво відредаговано деякі важливі норми щодо основних положень кримінального провадження. Проте ці зміни набудуть чинності через три місяці.

Дещо було конкретизовано питання територіальної підсудності клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді. Жодних сумнівів – клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться (зареєстрований) орган досудового розслідування як юридична особа, бодай де б фактично не знаходився підрозділ такого органу.

Багато в ЗМІ говорили про питання строків досудового розслідування.

Тепер досудове розслідування має бути закінчено з дотриманням таких двох умов:

  • з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру минуло не більше 6 місяців для кримінальних проступків, 12 – злочинів невеликої та середньої тяжкості, 18 місяців для тяжких та особливо тяжких;
  • з моменту повідомлення особі про підозру – не більше місяця для проступків, два для злочинів.

На щастя, було вирішено питання, що робити з провадженнями, де підозрюваних за рік так і не знайшли. Так, якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 КПК, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк до двох місяців для кримінальних проступків, 6 місяців для злочинів невеликої та середньої тяжкості, 12 місяців для тяжких чи особливо тяжких злочинів. Так само підлягає продовженню строк досудового розслідування, якщо було пред’явлено особі підозру. Щодо кримінальних проступків таким правом наділений районний або прирівняний до нього прокурор. Стосовно злочинів:

  • до трьох місяців – керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;
  • до шести місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
  • до дванадцяти місяців – слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.

Як видно після набуття чинності цією редакцією досудове розслідування продовжується прокурором або слідчим суддею. При цьому в КПК зараз дві статті з однаковим номером 297-1 в Главі 24 та 24-1.

Суттєвих змін зазнав порядок проведення обшуку. Слідчий або прокурор мають зазначати в клопотанні на проведення обшуку індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна або осіб яких планується відшукати, а також їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням. Раніше КПК мав вимогу про зазначення речей, документів або осіб, яких планується відшукати без необхідності обґрунтування причини їх відшукування. Така норма дозволяла вилучати майно, яке взагалі не мало жодного відношення до кримінального правопорушення, або проводити обшук в осіб з метою, відмінною від мети кримінального провадження.

Крім того, слідчий та прокурор не матимуть більше права повторно звертатись з тим самим клопотанням про проведення обшуку якщо у клопотанні не зазначені нові обставини.

Зазнає змін нещодавно введена норма, щодо права особи, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, користуватись допомогою адвоката на будь-якому етапі обшуку. Законодавці навіть не забули тоді вказати, що невиконання цієї вимоги тягне передбачену законом відповідальність.

Тепер КПК зобов’язує слідчого або прокурора допускати на місце проведення обшуку захисника чи адвоката незалежно від стадії цієї слідчої дії, що в одній статті повторюється аж два рази. Однак зникла згадка про відповідальність за порушення цього обов’язку. В принципі нічого суттєво не зміниться.

Обшук особи на її вимогу так само здійснюватиметься в присутності адвоката, який має прибути не пізніше ніж через три години.

Насамкінець, обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов’язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису. Нижче наведено порівняння чинної та майбутньої редакції статті, що встановлює порядок виконання ухвали про дозвіл на обшук.

 

Чинна редакція

Майбутня редакція

Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

Стаття 236. Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи

1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник, адвокат та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені.

1. Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов’язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

2. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

2. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті обшуку.

3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності – іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

3. Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності – іншій присутній особі повинна бути пред’явлена ухвала і надана її копія.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Слідчий, прокурор не має права заборонити учасникам обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

4. У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

4. У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія ухвали повинна бути залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий, прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

5. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

5. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Неявка адвоката, представника для участі у проведенні обшуку особи протягом трьох годин не перешкоджає проведенню обшуку. Хід і результати особистого обшуку підлягають обов’язковій фіксації у відповідному протоколі.

6. Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті.

6. Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті.

7. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном

7. При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

8. Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

9. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності – повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

9. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності – повнолітньому членові її сім’ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

10. Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов’язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

Фактично новим став порядок залучення експерта. Експертиза проводиться виключно за дорученням слідчого судді або суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження. Слідчий та прокурор самостійно експертизи більше не призначатимуть!

Розширено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, за рахунок можливості оскарження повідомлення про підозру у зв’язку з порушенням строків закриття кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.

 

Кошмарити не можна, баласти. Жорсткі зміни в КПК ще до нових кодексів.

7 грудня набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування” від 16.11.2017 № 2213-VIII, який запроваджує серйозні бар’єри зловживанням з боку правоохоронних органів під час проведення слідчих дій, особливо тих, що  наносять шкоду підприємствам. Законом також передбачене утворення Кабінетом Міністрів України комісії у  сфері  захисту  підприємницької  діяльності і введена кримінальна відповідальність за просте розголошення відомостей оперативно-розшукової діяльності, досудового слідства з боку суддів або правоохоронців.


Раніше кримінальної відповідальності за просте розголошення даних досудового розслідування у суддів, слідчих, працівників оперативно-розшукових органів не було. Відповідальність наставала лише у разі, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність. Зміни, внесені до статті 387 Кримінального кодексу України вводять відповідальність до 3 років обмеження волі навіть за таке розголошення даних досудового розслідування, яке не призводить до певних наслідків (частина 2 згаданої статті). Відповідальність за кваліфіковане правопорушення — якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність — передбачається новою частиною 3 статті 387 КК в розмірі від 3 до 5 років обмеження волі.

Такі заходи підвищують відповідальність правоохоронців за використання кримінального провадження з метою збору комерційної, іншої інформації про особу або підприємство, з подальшим розкриттям такої інформації конкурентам або іншим особам заради дискредитації і шантажу.

Нарешті особи, які не є мають процесуального статусу підозрюваних, але поза їхньою волею притягуються до слідчих дій (в основному, це підприємства і власники майна) отримали статус учасника кримінального провадження з правом скаржитися.

Інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, – особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (наприклад, особа, чиє приміщення обшукується, чи особа, чиє майно вилучається) тепер є учасником кримінального провадження і має процесуальні права сторони

зокрема :

  • звертатися до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені Кодексом (ч.6 ст.28)
  • оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яки полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (ч.1 ст.303)
  • право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування (ч.1 ст.308)

Раніше учасником кримінального провадження могла бути лише третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Всі учасники кримінального провадження  (у тому числі і особи, стосовно яких здійснюються слідчі дії), у разі відмови прокурора у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування можуть звертатися до суду для вирішення цього питання (пункт 91) ч.1 ст.303).

Ця надважлива норма дозволяє уникнути зловживань владою під час операцій з вилученним майном, грошима під приводом різноманітних експертиз, аж до вироку суду при тому що справа може роками до суду і не доходити, або не доходити взагалі. 

Під час обшуку виконання ухвали слідчого судді, суду в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Стороні захисту надається право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису.  (ч.1 ст.107)

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (ч.2 ст.104)

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку (ч.3 ст.236).

Раніше це регулювалося незрозумілим реченням зі статті 236 “Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник [чий?]  та інші учасники кримінального провадження”, в якому взагалі не було слова “адвокат” (тепер додано)  та листом Генпрокуратури від 22.06.2016 за підписом в.о. Генерального прокурора Ю.Севрука. Зазвичай правоохоронці не знали або не хотіли знати про наявність такого листа, який дійсно не створював для них правових наслідків. Тепер у випадку недопуску адвоката передбачений найгірший наслідок —  недопустимість всіх отриманих доказів.   

Дивний казус — зазначена редакція статті 236 проживе рівно один тиждень. З 15 грудня редакції статтей 234 і 236 перекриються змінами, які вже прийняті, але набудуть чинності 15 грудня 2017 року. Однак в тій редакції обов’язковість допуску адвоката і відеофіксація також передбачені. 

Недопустимими є докази, які отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи,  якщо

  • така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання
  • у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження (ч.3 ст.87).

Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у відеозаписі обшуку, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (ч.2 ст.104)

Документами тепер вважаються також дублікати (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (ч.4 ст.99 КПК).

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку,

крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту (ч.2 ст.168).

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи тепер відбувається, у тому числі на стадії підготовчого провадження в суді, в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності (п. 10) ч.3 ст.284 Кодексу) з таких підстав: (1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; (2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; (4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; (9) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України;

Під час судового розгляду (ця норма діє з 2019 року) та у випадках, передбачених  Кодексом [а такий випадок — обшук, під час якого відеофіксація тепер обов’язкова ] , під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Нове процесуальне життя. Офіційно оприлюднені тексти нових кодексів.

Сьогодні, 28 листопада, опубліковано Закон України від 03.10.17 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів.(Голос України № 221-222).

Зміни набирають чинності з дня початку роботи Верховного Суду. З цього ж дня всі відповідні незакінчені провадження будуть продовжуватися за новими процесуальними законами. Незавершені касаційні провадження розпочнуться заново.

Текст на офіційному сайті Верховної Ради України
Розділи 1-3 (ГПК, КАС, ЦПК)
Розділи (4-6) (КПК, КУпАП, закони “Про судоустрій і статус суддів”, “Про судовий збір” та ін.)

Окремий аналіз істотних змін, які зазнає українське правосуддя внаслідок запровадження нових кодексів, читайте в наших найближчих випусках.
Однак прямо зараз слід зазначити, що прийнята законодавцем суттєва так звана “поправка Сотнік-Сироїд”, яка раніше незрозумілим чином зникала з остаточного тексту закону, все ж таки увійшла в його офіційну редакцію. Поправка скасовує дворічне обмеження  на розслідування ГПУ корупційних справ, розпочатих до створення НАБУ. Ці справи залишаться в провадженні Генеральної прокуратури безстроково.