Клопотання про продовження ув’язнення і показання Ріфмайстейра. Документи

Публікується повний текст клопотання слідчого про продовження строку ув’язнення Андрія Антоненка, повна стенограма допиту останнього і заперечення захисту.

Короткий коментар від СЕНС.

Експертиза від 11.12.2019 № 27852/19- 35/28129/19-61 “індивідуально-психологічних ознак невербальної поведінки” — це пересічний візуальний аналіз ходи від українських “експертів- психологів”. ЇЇ повний текст з коментарями — за посиланням

Антоненко А.С. неодноразово перетинав Державний кордон України і в період з 10.01.2016 по 13.12.2019 здійснив 6 таких перетинів — в якості доказу наведено один виїзд за кордон в Молдову в січні 2016 року.

“Недвозначним зображенням, що свідчить про його ймовірні плани змінити місце проживання” слідство вважає оце:

Припущення, що пан  Антоненко міг 4 січня, знаходячись в ізоляторі тимчасового тримання, користуватися Інтернетом, а тим більше входити в російську мережу ВКонтакті є безумством. В цей день дійсно відбувся вхід в його акаунт — захисниками.

Твердження, що “підозрюваний через сторонніх осіб вчиняє дії щодо підшукання осіб, які б змогли забезпечити алібі його на час учинення злочину” (мається на увазі заява пана Єрмілова) є звичайним наклепом. Як видно зі стенограми допиту — не існує підтверджень будь-якої узгодженості дій чи контактів між паном Єрміловим і паном Антоненком. Фіктивне алібі підозрюваний спростував сам під час допиту 28.12.2019, а поліція перевірила свідчення Єрмілова лише через 2 тижня 13.01.2020 імітуючи активність.

У Андрія Антоненко і Юлії Кузьменко були доволі тісні зв’язки на підгрунті ремонту автомобілю і волонтерської діяльності. Але Андрій Антоненко до 21 липня 2016 року знав Юлію Кузьменко виключно по Facebook (віртуальне знайомство 29 січня 2016 року у зв’язку з ДТП). В цей проміжок часу він, можливо, один раз бачив її, не знаючи, що це саме вона. 21 липня вона відвідала його концерті в “Докер Паб”. Очне спілкування між ними почалося вже цього моменту. Цей факт ніхто не заперечував. 

Андрій Антоненко ніколи не був (як і зараз) знайомий з Інною Грищенко.

Твердження слідчого, немов “встановлено факт тісного знайомства Антоненка А.С. з підозрюваною в іншому кримінальному провадженні – Грищенко І.П.” є неправдивим. Воно ґрунтується лише на спільної фотографії, виконаної Інною влітку 2019 року під час концерту музиканта у військовому шпиталі. З допису Інни видно, що вони не були знайомі. 

Потворною інсинуацією, поза межами закону і моралі, є наклеп слідчого про “листування між Антоненком А.С. та Кузьменко Ю.Л. у соціальній мережі «Fасеbоок», яке явно свідчить про факт вчинення злочину, зокрема умисного вбивства, про яке відомо учасникам переписки та яке вони спільно приховують”. Насправді 02.07.2017 ними обговорювалось в Facebook Messenger публічно відоме затримання офіцерів 8 полку спецназа, які підозрювались у нанесені 30.06.2014 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть Олега Куницького. Андрій Антоненко у своєму пості обурювався необгрунтованим звинуваченням, а Юлія Кузьменко стверджувала, що фігуранти є реальними злочинцями. Нічого про приховування якогось вбивства в цьому листуванні нема.

Про правове невігластво слідчого в частині “об’єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали” можна прочитати за посиланням.

Документи


Продовження строків слідства до 6 місяців у справі Шеремета. Клопотання і заперечення. Документи

Наводиться скорочений зміст заперечень адвоката Кругового на клопотання слідчого Бирка, поданого на ім’я заступника Генерального прокурора України пана Каська, щодо продовження строків досудового розслідування до 6 місяців, а також повний текст обох документів.

Слідчий просить продовжити строк розслідування до 12 червня 2020 року, посилаючись на те, що він спливає 12 лютого, однак слідством не виконані всі необхідні та можливі слідчі дії. Зазначає, що необхідно закінчити проведення 10 судових експертиз, з яких комп’ютерно-технічна може тривати більше 4 місяців, встановити інших причетних і пред’явити їм підозри, оглянути речі і документи, вилучені під час обшуків,  зібрати характеристики на підозрюваних, скласти обвинувальний акт, ознайомити підозрюваних з матеріалами провадження, тощо.

Відповідно до вимог частини 2 статті 295 КПК України у клопотанні про продовження строку досудового розслідування, зокрема, зазначаються процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу; значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду; строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій; обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.

Адвокат Круговий зазначає, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 295 КПК України в клопотанні слідчого відсутні будь-які натяки, навіть на рівні припущень, про значення результатів експертиз для судового розгляду, наприклад, обставини, які висновки цих експертиз призначені підтвердити або спростувати, причетність та ролі яких саме осіб мають бути обґрунтовані відповідними висновками, яким чином все це впливає на обставини, які мають бути вивчені судом (події, склад злочину і призначення покарання). Строк, необхідний для завершення кожної процесуальної дії, окремо не зазначений. Без будь-яких обґрунтувань стверджується лише, що “судові комп’ютерно-технічна експертиза відноситься до категорії складних та її проведення може тривати більше чотирьох місяців”, однак це суперечить діючій “Інструкції про призначення та проведення судових експертиз…”. 

Крім того, на думку адвоката, слідчий не зазначив жодних обставин, що перешкоджали б здійснити зазначені процесуальні дії раніше. Деякі з відповідних дій (наприклад, “зібрати характеризуючі матеріали на підозрюваних”, перевірити алібі), вочевидь, слідство зобов’язане було робити до вручення підозри, деякі —  вже мали бути давно зроблені (наприклад, проведення огляду речей, предметів, документів, відеозаписів, вилучених у ході проведення обшуків та оглядів), а деякі (наприклад, “розсекречування”, яке не може тривати більше 10 діб) не тривають місяцями. Виконання вимог ст. 290 КПК України з підозрюваними та їх захисниками не є обставиною, яка може зумовлювати продовження строків досудового розслідування, адже відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Захисник вважає найважливішою обставиною безпідставність тверджень слідчого про необхідність очікування результатів експертиз. Частиною 6 статті 295 КПК України чітко визначено, що підставою для продовження строку досудового розслідування є необхідність отримання саме доказів для проведення або завершення експертизи, а ніяк не само по собі очікування її результатів. Результати ж експертиз не втратять своєї доказової сили, якщо будуть отримані після передачі справи до суду.

Частина 1 ст. 283 КПК України встановлює, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту “c” пункту 1 цієї статті, … йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.

Пан Круговий звертає увагу на те,що пан Антоненко позбавлений свободи вже 46 днів, дав показання в якості підозрюваного, здав тест ДНК, вину і будь-яку причетність до злочину повністю заперечує, окрім доказів власної непричетності інших корисних для слідства відомостей повідомити не може. Однак слідчі постійно і системно, у тому числі всупереч ухвалі слідчого судді від 26.12.2019, ухиляються від надання йому матеріалів підозри (відеофайлів) і висновку експертизи ДНДКЦ МВС №9-2/56Ф від 25.08.2016 разом з ілюстративною таблицею на 6 аркушах, який об’єктивно спростовує факт перебування пана Антоненка на місці злочину. Систематична протиправна поведінка слідства і прокурорів вказує на те, що органи влади не дотримались принципу “special diligence” —  “особливої ретельності” у здійсненні провадження (див. п. 152, 153 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі “Лабіта проти Італії”, заява №26772/95 )) і тому відсутнє об’єктивне очікування виконання вимоги щодо передачі справи до суду в розумний строк за будь-яких умов. На думку захисту, слідство, не маючи об’єктивних даних на підтвердження обвинувачення, зараз, всупереч вимогам п. 3 ст. 5 Конвенції, ч. 1 ст. 283 КПК України намагається лише розпочати збирання доказів отже використовує своє повноваження ініціювати продовження строків не з тією метою, з якою таке повноваження надано.

“Ніщо не заважає завершити досудове розслідування прямо зараз, чим дотриматись вимог п. 3 ст. 5 Конвенції, ч. 1 ст. 283 КПК України”, — вважає захисник.

Посилання для скачування

Повний тест клопотання слідчого.

Повний текст заперечень.

Публічна заява захисту щодо так званої МОН-50 Андрія Антоненка

ПУБЛІЧНА ЗАЯВА

щодо припинення інсинуацій сторони обвинувачення з поданням в судах і в ЗМІ хибної інформації про корпус МОН-50 підзахисного Антоненка

З метою запобігання інсинуацій зі сторони деяких представників обвинувачення захист пана Антоненка заявляє.

Під час надання свідчень, яке відбулося в приміщенні ІТТ ГУ НП у м. Києві 28.12.2019, пану Антоненку були продемонстровані світлини з зображенням вихолощеної міни МОН-50 – предмет,  зовні схожий на корпус МОН-50 (наявність на фронтальній частині корпусу, під написом “к противнику” чорної риски що нагадує посмішку – “смайлику”), що належав йому і раніше використовувався як реквізит для створення агітаційних плакатів. Підзахисний впізнав корпус МОН-50 зі “смайликом”, зображений на світлинах, як такий, що належить йому, та зауважив, що більше того, світлини з цим корпусом також неодноразово розміщувались ним на його сторінці в соціальній мережі Facebook (див. фото з його сторінки від 21.11.2019, 20.11.2019, 18.11.2019, 23.08.2019, 10.01.2017), а також на агітаційних плакатах до Дня сержанта. Він чітко назвав історію походження цього предмету та назвав декількох свідків, які можуть це підтвердити, щонайменше один з яких вже офіційно надав відповідні показання.

Також слідством було призначено комплексну хімічну та вибухотехнічну експертизу, за результатом якої було встановлено, що цей предмет у наданому для дослідження вигляді до категорії боєприпасів і вибухових пристроїв не відноситься (висновок від 21.12.2019 за № 34249/34250/19-31/34251+34253/19-34).

З фототаблиць до цього експертного дослідження вбачається, що в зазначеному корпусі відсутні будь які пошкодження склеєних секцій груп циліндрів (вражаючі елементи усі на місці) та наявні різьбові з’єднання (втулки запальних гнізд), що також видно на світлинах. 

Водночас, за даними висновку комплексної судової вибухотехнічної та пожежотехнічної експертизи, проведеної 09.12.2016 (висновок експерта № 11-1/111/14-1/17/14-2/9) на місці вибуху автомобіля Павла Шеремета знайдені циліндричні вражаючі елементи, ймовірно від МОН-50, та втулка запального гнізда. Вочевидь, вони не можуть при цьому одночасно знаходитися в корпусі МОН-50, що належить підзахисному.

За тим самим висновком, майже на усіх предметах, які виявлені на місці злочину, знайдені сліди дифеніламіну — стабілізатору нітроцелюлозних порохів, який є компонентом, характерним для вибухового перетворення нітроцелюлозних (бездимних) порохів. Подібні речовини до елементів конструкції МОН-50 не входять. 

Сліди гексогену, який дійсно входить до складу пластиду ПВВ-5А (використовується у тому числі в мінах МОН-50), були виявлені лише на одному предметі — фрагменті полімерного матеріалу рожевого кольору (ВТ-4, пакет №  3444414) і ніде більше. Цей предмет є залишком пластикатової пробки електродетонатора ЕДП-р. Гексоген є елементом конструкції капсюлю КД-8А такого детонатора. Усі сліди гексогену, виявлені експертами, походять виключно від детонатора, а не від заряду пластиду МОН-50.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що знайдений корпус МОН-50 зі “смайликом” може мати якесь відношення до вибухового пристрою, який використовувався як знаряддя злочину.

Будь-яких питань з цього приводу у слідства більше не виникло.

Заява зроблена з метою уникнення подальших маніпулятивних і неправдивих заяв зі сторони обвинувачення, подібних тим, що неодноразово лунали під час судових засідань.

До заяви додаються ілюстративні матеріали та витяги з матеріалів експертиз.

Просимо представників ЗМІ без обмежень копіювати і розповсюджувати цю заяву.

Захисники Андрія Антоненка 

Віталій Галенченко

Дмитро Круговий

Станіслав Кулик

Витяг з висновку експерта від від 21.12.2019 № 34249/34250/19-31/34251+34253/19-34

Витяг з висновку експертів від 09.12.2016 № 11-1/111/14-1/17/14-2/9 Презентація МВС ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ ПРО ХІД РОЗСЛІДУВАННЯ ВБИВСТВА П. ШЕРЕМЕТА 08.02.2017

Справа Шеремета. Матеріали експертизи ідентифікації Андрія Антоненка

З дозволу захисту Андрія Антоненка публікуємо повний тест так званої комплексної комісійної експертизи з ідентифікації особи за ознаками зовнішності (портретної, психологічної експертизи та криміналістичного аналізу ходи) від 11.12.2019 №27852/19-35/28128/28129/19-61, якою, за словами обвинувачення встановлена нібито ідентичність Андрія Антоненка і особи з місця злочину.

Нагадаємо, журналіст Павло Шеремет загинув внаслідок вибуху автомобіля вранці 20 липня  2016 року. Тієї ночі камери зовнішнього спостереження зафіксували двох зловмисників, які ймовірно прикріпили вибуховий пристрій під днище автомобіля жертви. 

Матеріали експертизи, що публікується, є єдиним прямим і єдиним озвученим в суді доказом причетності пана Антоненка до цього злочину. Стверджується, що саме він зображений на відеофайлах камер спостереження. Це висновок психологічного дослідження і криміналістичного аналізу ходи. Портретна частина експертизи не встановила ідентичності осіб на відео. 

Також нагадаємо, що інша експертиза встановила зріст ймовірного злочинця на рівні 165-175 см. Зріст Андрія Антоненка 180 см. 

Чому експертизу, що публікується, ми іменуємо “так званою” і що саме викликає подив спеціалістів?

Відповідно до існуючих правил проведення психологічних експертиз об’єктом дослідження  психологічної експертизи є особи, а не відеозаписи, експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Ідентифікація ж особи за її зовнішніми ознаками або ходою не відноситься до аналізу невербальної поведінки і до компетенції психологів взагалі.

Абсолютно всі відомі нам спеціалісти погоджуються з тезою, що вивчення ходи людини відноситься виключно до галузі біомеханіки і аж ніяк не є предметом психології. Поняття “невербальна поведінка” тут є штучно пристосованим, в розрахунку на пересічне схиляння перед незрозумілим терміном.

Будь-яке експертне дослідження має проводитися за методикою, затвердженою Мін’юстом і зареєстрованим в Реєстрі методик судових експертиз (окрім судово-медичних експертиз). Проте, задекларована в експертизі Методика 14.1.01 1979 року не має жодного відношення до ідентифікації осіб, а Методики 14.1.03, як вона зазначена експертами, не існує взагалі.

Жодне з використаних в експертизі інформаційних джерел (список літератури [4]-[17]), окрім двох відомих російських посібників  В.В.Нагаєва і В.С.Сафуанова не зазначено в затвердженому Мін’юстом переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз. В жодному з джерел, включаючи згадані російські посібники, нема нічого про ідентифікацію а тим більше про ходу осіб як предмет психологічної експертизи. Посилання [12] на російський підручник з дезінформування є кричущим — книга повністю присвячена методиці обману, у тому числі громадськості.

Між іншим, голова комісії експертів пан Ірхін посилається  на три власні роботи в соавторстві з В.В.Седнєвим та іншими ([8],[16],[17]), причому стаття [17] в криміналістичному віснику за 2012 рік містить науковоподібне нагромадження слів щодо “онтологізації психологічного портретування за принципами невизначеності Гейзенберга” з посиланням на основоположні труди з квантової механіки. Цікавий факт, що психіатр Седнев Владислав Володимирович, друг, колега і співавтор пана Ірхіна, нині займає посаду заступника голови “Научно-методического управления Генеральной прокуратуры ДНР”. На роботи В.В.Седнєва пан Ірхін в своїй “експертизі” посилається п’ять разів (8], [14], [15],[16],[17]), однак єдиною загальновизнаною роботою цього “наукового методиста ДНР” є стаття “Критерії  оцінки порнографії в кримінальному процесі” (/ І.О.Бабюк, М.В.Маркова, В.В.Седнєв // Андрология и сексуальная медицина. – 2007. – N 1(2). – С. 30 – 35.).

Не вдаючись в оцінку висновків цих “експертів-психологів” зауважимо, що в тексті висновку часто-густо використовується різновид демагогічного прийому argumentum ad verecundiam, який в даному випадку полягає у використанні складних вигадливих термінів, які під час прискипливого аналізу виявляються застосованими недоречно а іноді є звичайною наукоподібною ахінеєю.

Ось цей “перелік термінів”.

  1. індивідуальні просторово-часові структури зовнішнього вигляду та невербальної поведінки об’єкту

  2. психолого-функціональні ознаки його (об’єкту) конституційної тілобудови та особливостей невербальної поведінки

  3. діагностично-значимі маркери ознак невербальної поведінки

  4. психолого-функціональні ознаки його (об’єкту) конституційної тілобудови

  5. індивідуально-психологічні кінематичні та динамічні особливості рухової моторики невербальної поведінки

  6. окремі діагностично-значимі маркери індивідуально-психологічних функціональних поведінкових особливостей невербальної поведінки

  7. конгруентність окремих функціональних індивідуальних кінематичних та динамічних особливостей рухової моторики та індивідуально- психологічних зовнішньоповедінкових ознак особи №1 та особи №2

А от і власне весь  текст дослідження по суті — з повним науковим обґрунтуванням і аналітикою. Ця індентифікація варта довічного ув’язнення. Насолоджуйтесь

  • виражене розхитування корпусом тіла в сторони внаслідок перенесення ваги тіла на наступаючу ногу (на кшталт «ведмежої ходи») у Особи No1 та у Особи No2 конгруентні між собою, тобто – співпадають і є тотожними;
  • переважно широка постановка ніг під час ходи (дистанція між ногами) з помітним розворотом ступней ніг носками назовні під час ходи та при наступанні у Особи No1 та у Особи No2 конгруентні між собою, тобто -співпадають і є тотожними;
  • виражені еліпсоподібні рухи плечей під час ходіння у поєднанні з суттєвим виносом уперед різнойменного плеча при наступанні у Особи No 1 та у Особи No2 конгруентні між собою, тобто —співпадають і є тотожними;
  • елементи невербальних поведінкових проявів у вигляді індивідуальних компенсаторних рухів руками під час ходіння, що здійснюються переважно за рахунок плечових відділів рук із помітно незначними та малоамплітудними рухами передпліч, у Особи No1 та у Особи No2 конгруентні між собою, тобто —співпадають і є тотожними;
  • за своїм ритмом, швидкістю, довжиною кроку, еластичністю, визначеністю напрямку, елементами руху при ходінні, окремим положенням тіла у цілому та його частин у Особи No1 та аналогічні особливості сукупності індивідуально-психологічних маркерів ознак невербальної поведінки у Особи No2 конгруентні між собою, тобто – співпадають і є тотожними;
  • переважно пряма, стала, «жорстка» осанка спини під час ходіння у Особи No1 та у Особи No2 співпадають і є тотожними.

Ремарка. Термін конгруентність в психології не зовсім те ж саме, що в геометрії. Він, означає, грубо кажучи,  узгодженість в словах і діях, гармонію внутрішнього і зовнішнього, аж ніяк не співпадіння ознак різних людей.
 
Доволі цікавим є посилання експертів на дослідження ними міміки підозрюваного (при тому що портерист заперечує будь-яку видимість облич), а також те, що пан Ірхін (до речі, за освітою – вчитель російської мови і літератури) прогресивно називає себе “доктором філософії”, хоча насправді є пересічним міліцейським кандидатом наук з темою дисертації “Психологічні засади професійного відбору кандидатів на керівні посади в органах внутрішніх справ України”.

Продовжуємо спостерігати за розвитком подій.

Пряме посилання для скачування висновку експертів.

Взяття під варту Андрія Антоненка – повний текст ухвали

Ухвалою Печерського районного суду від 14.12.2019 у справі \№ 757/65165/19-к (к/п № 12016100000001206 від 20.07.2016) підозрюваним в умисному вбивстві Павла Шеремета, вчиненому небезпечним способом організованою групою, задоволені клопотання слідчого і застосовані запобіжні заходи до трьох підозрюваних осіб.

Вони не визнають вину.

Наші адвокати Дмитро Круговий і Віталій Галенченко, обидва учасники АТО, серед інших, здійснюють захист одного з підозрюваних — Андрія Антоненка. Наш підзахисний узятий під варту до  08.02.2020. Повний текст ухвали був виготовлений суддею ввечері 18.12.2019, Віталій Галенченко подав апеляцію 19.12.2019, поряд з апеляціями інших адвокатів.

В судове засідання Київського апеляційного суду 20 грудня не з’явились прокурори і не був доставлений підозрюваний. Засідання відкладене на понеділок, 23 грудня о 13:30.

Приходьте ще. Верховний Суд встановив вартість проведення обшуку в офісі адвоката

Верховний Суд, відхиливши касаційні скарги прокуратури і ДФС, залишив без змін постанову Харківського апеляційного суду, якою стягнуто з Державного бюджету України 60000 грн моральної шкоди, завданої адвокату Дмитру Круговому проведенням незаконного обшуку.

02 лютого 2017 року у приміщенні нашої компанії, яке, зокрема, є робочим місцем декількох адвокатів, працівники ДФС під процесуальним керівництвом прокуратури провели обшук з порушенням процесуального порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під час обшуку вони посилались на те, що отримали відповідний дозвіл суду, що не знали заздалегідь про те, що приміщення є робочим місцем адвоката, на відсутність таблички, тощо. Натомість, коли адвокат прибув в свій робочий кабінет і зробив відповідну заяву, обшук не був припинений. Як у подальшому встановили суди при проведенні обшуку та вже після його завершення у слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні було достатньо доказів того, що майно було вилучено у адвоката з порушенням прав та гарантій адвокатської діяльності, однак дій щодо поновлення цих прав з метою мінімізації негативних наслідків від їх порушення здійснено не було.

Вилучене під час обшуку майно було повернуто в повному обсязі на підставі ухвали Апеляційного суду Харківської області від 10.04.2017 у справі № 640/13115/16-к. 

Партнер компанії, адвокат Круговий Д.С., звернувся з позовом до Державної казначейської служби України, прокуратури Харківської області, Головного управління ДФС України у Харківській області про відшкодування моральної шкоди 170000 грн, завданої протиправними діями органів слідства. При цьому обсяг справедливої сатисфакції він обгрунтував рішеннями ЄСПЛ в подібних справах. Суд першої інстанції задовольнив позов в сумі 8000 грн, апеляційний суд збільшив розмір відшкодування до 60000 грн.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 жовтня 2019 року залишено без змін постанову Харківського апеляційного суду від 16 квітня 2019 року. У своєму рішенні Верховний Суд відзначив цю справу як таку, що становить значний суспільний інтерес.


Цікаві факти щодо справи:

  • Обшук був проведений під час перебування керівника компанії, Леоніда Маслова, у від’їзді у зв’язку із виконанням ним обов’язків члена Громадської ради доброчесності.
  • Під час обшуку податківці вилучили документи, які мали бути надані в якості доказів в Харківський апеляційний адміністративний суд у справі за позовом нашого клієнта до податкової. Отже, так вийшло, що відповідачі вдерлися з обшуком до представника позивача і забрали докази проти себе.
  • Після відмови в арешті вилученого майна воно за законом має бути негайно повернуто. Деякий час нас з цією метою запрошували до слідчого, але ми наполягали, щоб незаконно вилучене майно було повернуто у тому самому місці і в спосіб, яким воно було вилучене, тобто “прийдіть і покладіть на місце де узяли”. Зрештою це так і не відбулось, документи і речі нам надіслали “Новою поштою”. На наш превеликий подив, в отриманій посилці містилося не тільки наше майно, а ще й документи невідомих нам осіб, які ймовірно були доказами в інших кримінальних провадженнях.    


    Див. також

    Новорічна йолка з запізненням. Все вилучене — взад.

Обґрунтований відвід всьому апеляційному суду. Прокурорів знов пошили в дурні

Спроби прокурора оскаржити в апеляційному порядку відмову у застосуванні домашнього арешту щодо наших підзахисних сьогодні вже вкотре виявилися марними. Судді заявляють самовідвід, адже будівельна компанія, в якій один з підозрюваних є власником і директором, а другий – колишнім головним інженером, веде підрядні роботи з ремонту будівлі апеляційного суду.

27.02.2019 пану Ковтуну і пану Нирці було пред’явлено підозру у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачена ч.5 ст.191 та ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України.

Ухвалами Харківського апеляційного суду від 18.03.2019 до підозрюваних застосовано  запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

24.06.2019 строк дії домашнього арешту пана Ковтуна сплинув, а прокурор несвоєчасно подав клопотання про продовження цього строку, в якому йому було відмовлено ухвалою Київського районного суду від 25.06.2019. В той же день суд відмовив прокурору і стосовно продовження домашнього арешту пану Нирці.

Прокурор Коновалюк на цьому не заспокоївся. 26.06.2019 він звернувся з клопотаннями про нове застосування домашнього арешту строком до 27.07.19. Ухвалами Київського районного суду м.Харкова в клопотаннях відмовлено повністю (стосовно пана Ковтуна 1-кс/640/8092/19 стосовно пана Нирки 1-кс/640/8091/19). 

Прокурор звернувся до Харківського апеляційного суду з апеляційними скаргами, просив скасувати ухвали районного суду і застосувати до підозрюваних домашній арешт до 27.07.2019 (кінцевий термін попереднього слідства).

Розгляд скарг  прокурора апеляційному суді відбувся 22.07.2019, коли до спливу строку можливого домашнього арешту залишалося всього 5 діб.
В цей момент сторона захисту заявляє відвід усій колегії суддів. Одразу, забігаючи наперед, щоб уникнути припущень про штучне затягування нами справи, скажемо, що відвід виявився обґрунтованим. Адвокат Круговий під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування виявив результати “прослушки” перемовин підозрюваних з керівництвом суду і з’ясував, що ПП «Фасад-сервіс», директором якого є пан Ковтун, а головним інженером – пан Нирка (за версією сторони обвинувачення взагалі «фактичний власник» цього підприємства), починаючи з 17.08.2016 здійснює роботи з реставрації будівлі, в якій розміщений Харківський апеляційний суд. Деякі угоди підписувались діючим головою суду. На час розгляду справи роботи тривають.

Ці обставини не були відомі адвокату раніше, а підозрювані не придавали їм значення.

Захист стверджував, що справа взагалі не може бути розглянута суддями цього апеляційного суду, посилаючись на низку актів м’якого права, а також на практику Європейського суду з прав людини. 

Засідання в цих справах ви можете спостерігати на нашому відео за посиланням.

Колегія погодилася з доводами захисту і заявила самовідводи як у справі щодо пана Ковтуна так і у справі щодо пана Нирки.

5 та 7 серпня самовідвід заявили інші колегії суддів.
Оскільки відвід всьому суду процесуальним законом не передбачений, авторозподіл і самовідводи будуть тривати, ймовірно, поки судді не закінчаться. Після цього на підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Кримінального процесуального кодексу України і в порядку частини 3 цієї ж статті рішенням колегії суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін справа буде передана до іншого апеляційного суду.

Нагадаємо, що апеляційна скарга вже не може бути задоволена в повному обсязі a priori, адже в ній прокурор просить заарештувати наших підзахисних до 27 липня 2019 року, що сьогодні вже неможливо.

Цікаві факти

Більше ніж за рік до пред’явлення підозри прокурор Коновалюк, повідомивши суду неправдиві дані (це у подальшому було встановлено судом), організував зупинення операцій на банківському рахунку ПП «Фасад-сервіс», чим спричинив істотну шкоду підприємству. Заяву про свій злочин він вніс в ЄРДР сам.

На цьому моменті відео зафіксовано, що в судовому засіданні 22.07.2019 прокурор Коновалюк зізнався, що обставини, які виключають участь цих суддів у розгляді справ йому були відомі. Проте він цей факт приховав.

Ключовим нормативним обґрунтуванням підстав відводу з боку захисту було посилання на справу “Білуха проти України” 2006 року, де ЄСПЛ постановив, що суддя міг обґрунтовано вважатися заінтересованим у результаті розгляду справи, оскільки однією із сторін була будівельна компанія, яка здійснила раніше ремонт будівлі суду, у якому працював цей суддя. Прокурор Коновалюк у судовому засіданні 7 серпня стверджував, що не не знає цієї справи (яка є частиною національного законодавства України).

Харківське право. Суддя таємно дозволила вилучити оригінали усіх документів підприємства. Апеляція відмовила у перегляді.

Харківські правоохоронці (податкова, поліція, прокуратура і суди) узгоджено продовжують використання відомої схеми здирництва. Під штучне кримінальне провадження отримуються дозволи на вилучення оригіналів документів, у тому числі на транспортні засоби і нерухомість. 

Підприємство, яке не оскаржило податкові порушення у 20 тис грн під час перевірки, отримало кримінальне провадження із вилученням оригіналів майже всіх документів, включаючи техпаспорти на авто і нерухомість. Так розпорядилася суддя Московського районного суду Кононенко Т.О. без виклику сторін. Харківський апеляційний суд (суддя Бездітко В.М.) вважає це нормальним, бо [цитується дослівно]

ДОКУМЕНТИ, ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО ЯКИХ ДОЗВОЛЕНО ВКАЗАНОЮ УХВАЛОЮ СЛІДЧОГО СУДДІ, НЕ ПОЗБАВЛЯЮТЬ ПІДПРИЄМСТВО МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЮВАТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ©️

В кінці тексту оприлюднені найбільш цікаві копії матеріалів цієї справи.

Події розвивалися наступним чином.

8 лютого цього року податковою перевіркою компанії ТОВ “Мегаком” підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 3,72 млн грн з заявлених 3,85 млн. Водночас перевіркою було встановлено, що 130 тис грн підлягають відшкодуванню в наступному періоді, а також не підтверджено податкового кредиту близько 20 тис грн у зв’язку з “перевищенням нормативів витрат палива”. Останнє порушення є надуманим, оскільки “перевищення витрат палива” і “використання в операціях, що не є господарською діяльністю” не є тотожними поняттями. Однак підприємство необачно спочатку не оскаржило відповідні рішення фіскалів. 

28 березня інспектор Бідило Л.О., яка проводила перевірку, направила пояснювальну записку в оперативне управління ГУ ДФС Харківської області, в якій виклала вищенаведені обставини.

8 квітня старший оперуповноважений з ОВС відділу ОСА ПДВ оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області підполковник податкової міліції Баранов С.В. підготував відповідний рапорт, а 15.04.2019 перший заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області полковник податкової міліції Янчук А.М. підписав і направив нарочним (отримано аж 2.05.2019 року) у Московський відділ поліції  повідомлення про злочин: мовляв, в діях посадових осіб ТОВ “Мегаком” вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України. 

Московський відділ ВП ГУ НП в Харківській області не належить до юрисдикцій (районів міста Харкова), де зареєстроване підприємство, податкова або податкова міліція.

Верховний Суд України зазначав, що сам по собі факт звернення директора до податкових органів з вимогою про одержання бюджетного відшкодування та відмова податкової інспекції у такому відшкодуванні, не є достатньою підставою для висновку про наявність у діях особи прямого умислу на заволодіння чужим майном та службове підроблення.

3 травня 2019 року слідчий Московського відділу поліції лейтенант поліції Бурдика А.І. вносить в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення наступного змісту: “02.05.2019 до Московського ВП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали з ГУ ДФС у Харківській області за фактом вчинення посадовими особами ТОВ “Мегаком” діяння за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ст.358 КК України”.

При цьому у повідомленнях податківців про підробку будь-яких документів (стаття 358) не йшлося. 

Якщо посадова особа підробляє документ, який має право підписувати, але вносить в нього неправдиві дані, то таке діяння кваліфікується як службове підроблення (стаття 366 КК України). Ймовірно, процесуальні керівники прокурори Гладкіх Д.В. та Буч Р.В. відповідні лекції з кримінального права прогуляли.

7 травня слідчий звертається  до в.о. начальника ОУ ГУ ДФС в Харківській області полковника податкової міліції Вовка В.С. з окремим дорученням, де (увага, мова йде про декларацію з ПДВ) наказує встановити осіб з числа колишніх працівників ТОВ «Мегаком» та допитати останніх з приводу додержання трудового законодавства ТОВ «Мегаком».

З цього видно, що слідчий не має жодного наміру розслідувати удавану “підробку документів”. Він, як зазвичай, вирішив самостійно зайнятися виявленням різних інших порушень на підприємстві. 

30 травня слідчий звертається до Московського районного суду м. Харкова з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, яке реєструється в суді і потрапляє на авторозподіл 6 червня. В клопотанні слідчий просить надати йому дозвіл на тимчасовий доступ з можлівістю вилучення оригіналів документів, які перебувають у володінні ТОВ “Мегаком” (наводиться перелік майже усіх можливих документів) за період жовтень – грудень 2018 року, а також (стиль оригіналу збережений) документації, що відображає інформацію щодо власних приміщень (виробничі, офісні, складські, тощо), у разі наявності оренди надати їх адреси та угоди, на підставі яких їх орендують, стан та форму розрахунків; документації, що відображає виробничі потужностей, транспортних засобів, з зазначенням чи є вони власністю підприємства… наявність основних фондів (власних або орендованих), а також їх використання у виробничому процесі… тощо.

Слідчий також зазначив, що існує реальна загроза знищення або зміни відомостей, які містяться у вказаних документах, тому розгляд клопотання необхідно провести без виклику особи, у володінні якої перебувають документи. Однак ані доказів ані навіть міркувань про причини такої загрози не навів.

Якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться. (Частина 2 статті 163 Кримінального процесуального кодексу України)

Суддя Кононенко Т.О. задовольнила клопотання в той же день як його отримала — 6 червня. Текст відповідної ухвали, як зазвичай, повторює клопотання слідчого з тими ж помилками. Суддя не утруднювалась навіть такими дрібницями як обґрунтувати причини “реальної загрози знищення”  і викликом в судове засідання представників ТОВ «Мегаком» і навіть слідчого.

За її ухвалою вилученню в оригіналах підлягають свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, документи на трансформаторну підстанцію, нежитлову будівлю і земельну ділянку. І це видно з акту перевірки, який було додано до клопотання.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, … за відсутності яких фізична особа – підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність. (пункт 10 частини 1 статті 309  Кримінального процесуального кодексу України)

Верхом цинізму і зневаги до правил суддівської етики стала ухвала Харківського апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження. Як з’ясувалося, суддя Бездітко В.М. вважає, що без свідоцтв на весь автотранспорт і нерухомість можна вести господарську діяльність. Із зарплатою маже 130 тисяч гривень на місяць він навіть не спромігся правильно викласти цю думку у своєму рішенні. 

На сьогодні вимоги про оригінали не лунають, результати перевірки оскаржені, тиск на підприємство зменшився. Слідчий відмовився від свого первісного плану вилучати всі документи в оригіналах. 

Подано касаційну скаргу на відмову у відкритті апеляційного провадження Касаційне оскарження цієї ухвали триває. По його закінченню буде ініційовано притягнення суддів Кононенко і Бездітко до відповідальності.

 

Прокурори-здирники. Суд повністю відмовив стороні обвинувачення в обранні запобіжних заходів будівельникам.

Сьогодні ухвалами Київського районного суду м.Харкова у задоволенні клопотань слідчого про застосування запобіжних заходів щодо працівників ПП «ФАСАД СЕРВІС» відмовлено в повному обсязі.

Свої рішення суд мотивував тим, що підозрюваним раніше вже обирались запобіжні заходи (нічний домашній арешт і особисте зобов’язання), строк яких сплинув, в продовженні цих заходів було відмовлено (що сторона обвинувачення не оскаржила), слідство триває понад розумні строки, підозрювані з’явились до суду не перебуваючи під дією будь-яких запобіжних заходів, нових обставин, що зумовили б повторне обрання домашнього арешту прокурор не надав. За усталеною практикою, зокрема закріпленою в рішеннях ЄСПЛ і Конституційного суду України з перебігом часу обґрунтованість обмеження свободи людини сходить нанівець.

Раніше директору, головному інженеру та інженеру з проектно-кошторисної роботи були висунуті підозри в тому, що вони, зокрема підробивши акти виконаних підрядних будівельних робіт, заволоділи бюджетними грошовими коштами в сумі 7 677 234 грн, виділеними на закупівлю та виконання робіт з реконструкції та будівництва майнового комплексу під ХЦПТО ДСЗ по вул. Наукова (колишня Артема), в м. Дергачі Харківської області. Будь-які підозри розпорядникам бюджетних коштів не пред’являлися.

Наша сторона (захисту) наголошує на тому, що вся т.з. підозра є звичайною прокурорською юридичноподібною злочинною оборудкою з метою здирництва, а сторона обвинувачення постійно спотворює докази (що одного разу вже було встановлено судом у цьому кримінальному провадженні) і чинить штучний тиск на підприємство. Останній полягає в тому, що обвинувачення здійснює пряме переслідування бізнесу: займається збором не доказів вини, а, нехай не дуже успішно, компромату на підприємство, відшуканням порушень під час будівництва інших об’єктів, розсиланням “листів щастя” контрагентам з метою приниження ділової репутації, тощо.

Нагадаємо, що саме цей прокурор і саме в цьому провадженні раніше ввів в оману суд а потім розслідував сам власний злочин.

Оновлено 03.07.2019. Текст однієї з ухвал додається.

Заможні неспроможні. Як прокурорські кришують один одного. Частина 1

Харківський прокурор Коновалюк підробив докази в суді, у зв’язку з чим, за дорученням ГПУ, відкрив кримінальне провадження сам на себе. Це провадження тричі незаконно закривав його колега Попов. За даними НАЗК ця парочка разом взмозі побудувати хмарочос.

27 грудня 2017 року за клопотанням прокурора відділу прокуратури Харківської області Коновалюка Дениса Сергійовича ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Харкова у справі № 638/16867/16-к було накладено арешт на рахунки приватної будівельної компанії ПП “Фасад-сервіс”.

Клопотання було подане в кримінальному провадженні №42016221090000168 внесеному 29.08.2016.

Первісна фабула справи ніякої конкретики не містила та є всі підстави припустити, що вона була лише формальним приводом для проведення слідчих дій, у тому числі негласних, з метою отримання компрометуючої інформації та подальшого вчинення тиску на компанію заради отримання неправомірної вигоди чиновниками Прокуратури Харківської області. Подальший розвиток подій це підтвердив. Художествам прокурорів з конкретними прізвищами і схемою вимагання ми присвятимо окрему тему, а зараз мова про дещо інше.

В своєму клопотанні прокурор Коновалюк зазначив, що посадові особи компанії нібито спричинили державі мільйонні збитки, оскільки, мовляв, завищили ціну будівельних матеріалів під час виконання договору будівельного підряду за бюджетні кошти. Коновалюк вказав, що це була композитна панель, ринкова вартість якої становить не більше 405 грн/кв.м.

В цьому місці ми опустимо спростування розповсюдженої легенди про те, що підрядник нібито зобов’язаний придбавати матеріали виключно по ціні кошторису, а якщо знайшов дешевше — то вкрав. Прокурори, як правило, законів не читають і положення статті 845 Цивільного кодексу України їм не відомі.  

Проблема зовсім в іншому — такий матеріал як “композитна панель” в проектно-кошторисній документації ніколи не згадувався. Матеріал облицювання фасаду має відмінну назву — “композитна касета”, і виробляється шляхом особливого розкрою композитних панелей з опорядженням їх в металеву раму. Поняття “панель” і “касета” співвідносяться приблизно так само як “бревно” і “двері”. За ціною одного квадратного метра вони зазвичай відрізняються в 4-5 разів, залежно від складності розкрою і вартості фурнітури. Прокурор Коновалюк, виготовляючи своє клопотання, перекрутив зміст проектно-кошторисної документації і подав до суду порівняння неспівставних речей, фактично спотворивши докази. Він підклав під своє клопотання оцінку не “дверей”, а “бревна”, мотивувавши нею завищення ціни “дверей”.

Після дослідження технічної документації, зрозумівши всю абсурдність ситуації, слідчий суддя 12 січня 2018 року скасував арешт. В ухвалі було зазначено:

в судовому засіданні з’ясовані обставини, що свідчать про необґрунтованість арешту, який був накладений внаслідок надання прокурором недостовірної інформації, а відтак підстави для збереження такого заходу забезпечення кримінального провадження відсутні

Таким чином, введення суду в оману прокурором Коновалюком констатовано рішенням того ж суду, яке набрало законної сили і не підлягає оскарженню.

Фактично Коновалюк надурив суддю з метою паралізувати діяльність підприємства, де працює понад 50 осіб. Слід мати на увазі, що зроблено це було навмисно в останній робочий день року, коли на рахунок підприємства зазвичай надходять основні річні платежі. Сума таких платежів в цей день склала більше 13 мільйонів гривень.

Подібні дії не повинні були залишитись поза реакцією, бодай формальною, з нашого боку. Наші адвокати звернулися до Генеральної прокуратури з заявою про вчинення прокурором Коновалюком злочину. Там не поспішали розпочинати розслідування. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №757/7638/18-к зобов’язано уповноважених осіб Генеральної прокуратури України виконати вимоги ст. 214 КПК України за нашою заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Генеральна прокуратура України діяла передбачувано. Вимоги частин 4 та 7 статті 214 вона не виконала, а замість цього, не внесши справу в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР), листом №21-1 Р від 21.05.2018 за підписом прокурора С .Гулицького (довга назва посади) передала справу  … прокуратурі Харківської області.

Примітка
Відповідно до положень частини 4 статті 216 КПК України злочини, вчинені працівником правоохоронного органу, розслідуються слідчими органів державного бюро розслідувань (ДБР). Однак за перехідними положеннями КПК ця норма діє з дня початку діяльності ДБР (27.11.2018).

Але перчинка навіть не в тому, що злочин, вчинений співробітником прокуратури Харківської області Коновалюком було доручено розслідувати прокуратурі Харківської області, а те, що прийняв заяву і вніс її в ЄРДР сам Коновалюк власною персоною!

Хоча в заяві у кримінальному провадженні №42018220000000621 було прямо зазначено особу, яка вчинила злочин, а саме Коновалюк Денис Сергійович, останній викривив фабулу заяви і не зазначив власне прізвище, цнотливо позначивши себе як “працівник правоохоронного органу”.

Цей прокурорський демарш продовжився тим, що справа була передана для розслідування колезі Коновалюка — старшому слідчому 1го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Денису Попову.  

Доручення про проведення досудового розслідування від 06.06.18

В 2015 році пан Попов був визнаний найбагатшим прокурором Харківської області. Також він увійшов в топ-5 найбагатших прокурорів України. Про нього чимало писали антикорупційні журналісти.

Попов негайно відмовив у визнанні компанії потерпілою особою, мовляв, “Доказів, які б вказували на те, що ПП «Фасад-сервіс» завдано матеріальної шкоди під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження не встановлено”. Тобто, Попов не зміг довести, що незаконний арешт 13 мільйонів гривень на рахунках компанії (якій треба вчасно платити постачальникам, сплачувати податки і розраховуватися з працівниками) є матеріальною шкодою. От вам і Лука: рукавиці за пазухою, а він їх шука.

Ну й, звісно Попов допитав Коновалюка як свідка. Той навів таку само нісенітницю, що тулив в суді (Ctrl-C Ctrl-V), надаючи недостовірні дані.  На цьому розслідування закінчилося. Попову все стало зрозуміло. Рафік неувинуватий. Постановою від 20.08.2018 Попов справу закрив. Мовляв, оскільки не було істотної шкоди, “в ході досудового слідства не здобуто даних, які б вказували на наявність в діяннях прокурора Коновалюка Д.С. ознак суб’єктивної та об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України”.

Ухвалою слідчого судді від 22.11.2018 постанова Попова була скасована як незаконна.

Попов на це відреагував так: 27.11.2018 розпочав розслідування та, не вчинивши жодної процесуальної дії, 19.12.2018 знов справу закрив. Постанова нічим не відрізнялася від попередньої. Попов не здобув — Коновалюк не вчинив.

Слідчий суддя знову своєю ухвалою від 06.02.2019 скасовує незаконну постанову Попова.

Попов гне своє. 19 лютого, на виконання судового рішення, він відкрив справу і наступного дня, 20 лютого, закрив її.

Знову скарга, її розгляд і, вже втретє, ухвала слідчого судді про скасування постанови слідчого.

Далі буде…

P.S. На двох пан Коновалюк та пан Попов володіють майном, якому позаздрять найзаможніші можновладці – три квартири, машиномісце, земельна ділянка, будинок, автомобілі Рейндж-Ровер, Мерседес, Хонда, Фольксваген та інші (всього 6 штук), грошей понад 12 мільйонів. Якщо до цього додати майно, яке пан Попов задекларував в 2014 році (воно у подальшому зникло з декларацій), то виходить, що вони володіють житловою нерухомістю (квартири, будинки) загальною площею 906,21 кв.м.
Для двох держслужбовців це достатньо для будівництва невеличкого хмарочосику? Щоправда, Коновалюку, вирогідно, матеріально допомагає дружина, прокурор Немишлянської прокуратури №3, чий колега, Радін Дмитро Сергійович, здійснює процесуальне керівництво у провадженні Попова щодо її чоловіка.

Декларації Коновалюка (2016, 2017, 2018)

Декларації Попова (2016, 2017, 2018)