Харківське право. Суддя таємно дозволила вилучити оригінали усіх документів підприємства. Апеляція відмовила у перегляді.

Харківські правоохоронці (податкова, поліція, прокуратура і суди) узгоджено продовжують використання відомої схеми здирництва. Під штучне кримінальне провадження отримуються дозволи на вилучення оригіналів документів, у тому числі на транспортні засоби і нерухомість. 

Підприємство, яке не оскаржило податкові порушення у 20 тис грн під час перевірки, отримало кримінальне провадження із вилученням оригіналів майже всіх документів, включаючи техпаспорти на авто і нерухомість. Так розпорядилася суддя Московського районного суду Кононенко Т.О. без виклику сторін. Харківський апеляційний суд (суддя Бездітко В.М.) вважає це нормальним, бо [цитується дослівно]

ДОКУМЕНТИ, ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО ЯКИХ ДОЗВОЛЕНО ВКАЗАНОЮ УХВАЛОЮ СЛІДЧОГО СУДДІ, НЕ ПОЗБАВЛЯЮТЬ ПІДПРИЄМСТВО МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЮВАТИ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ©️

В кінці тексту оприлюднені найбільш цікаві копії матеріалів цієї справи.

Події розвивалися наступним чином.

8 лютого цього року податковою перевіркою компанії ТОВ “Мегаком” підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 3,72 млн грн з заявлених 3,85 млн. Водночас перевіркою було встановлено, що 130 тис грн підлягають відшкодуванню в наступному періоді, а також не підтверджено податкового кредиту близько 20 тис грн у зв’язку з “перевищенням нормативів витрат палива”. Останнє порушення є надуманим, оскільки “перевищення витрат палива” і “використання в операціях, що не є господарською діяльністю” не є тотожними поняттями. Однак підприємство необачно спочатку не оскаржило відповідні рішення фіскалів. 

28 березня інспектор Бідило Л.О., яка проводила перевірку, направила пояснювальну записку в оперативне управління ГУ ДФС Харківської області, в якій виклала вищенаведені обставини.

8 квітня старший оперуповноважений з ОВС відділу ОСА ПДВ оперативного управління ГУ ДФС у Харківській області підполковник податкової міліції Баранов С.В. підготував відповідний рапорт, а 15.04.2019 перший заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області полковник податкової міліції Янчук А.М. підписав і направив нарочним (отримано аж 2.05.2019 року) у Московський відділ поліції  повідомлення про злочин: мовляв, в діях посадових осіб ТОВ “Мегаком” вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України. 

Московський відділ ВП ГУ НП в Харківській області не належить до юрисдикцій (районів міста Харкова), де зареєстроване підприємство, податкова або податкова міліція.

Верховний Суд України зазначав, що сам по собі факт звернення директора до податкових органів з вимогою про одержання бюджетного відшкодування та відмова податкової інспекції у такому відшкодуванні, не є достатньою підставою для висновку про наявність у діях особи прямого умислу на заволодіння чужим майном та службове підроблення.

3 травня 2019 року слідчий Московського відділу поліції лейтенант поліції Бурдика А.І. вносить в ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення наступного змісту: “02.05.2019 до Московського ВП ГУНП в Харківській області надійшли матеріали з ГУ ДФС у Харківській області за фактом вчинення посадовими особами ТОВ “Мегаком” діяння за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ст.358 КК України”.

При цьому у повідомленнях податківців про підробку будь-яких документів (стаття 358) не йшлося. 

Якщо посадова особа підробляє документ, який має право підписувати, але вносить в нього неправдиві дані, то таке діяння кваліфікується як службове підроблення (стаття 366 КК України). Ймовірно, процесуальні керівники прокурори Гладкіх Д.В. та Буч Р.В. відповідні лекції з кримінального права прогуляли.

7 травня слідчий звертається  до в.о. начальника ОУ ГУ ДФС в Харківській області полковника податкової міліції Вовка В.С. з окремим дорученням, де (увага, мова йде про декларацію з ПДВ) наказує встановити осіб з числа колишніх працівників ТОВ «Мегаком» та допитати останніх з приводу додержання трудового законодавства ТОВ «Мегаком».

З цього видно, що слідчий не має жодного наміру розслідувати удавану “підробку документів”. Він, як зазвичай, вирішив самостійно зайнятися виявленням різних інших порушень на підприємстві. 

30 травня слідчий звертається до Московського районного суду м. Харкова з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, яке реєструється в суді і потрапляє на авторозподіл 6 червня. В клопотанні слідчий просить надати йому дозвіл на тимчасовий доступ з можлівістю вилучення оригіналів документів, які перебувають у володінні ТОВ “Мегаком” (наводиться перелік майже усіх можливих документів) за період жовтень – грудень 2018 року, а також (стиль оригіналу збережений) документації, що відображає інформацію щодо власних приміщень (виробничі, офісні, складські, тощо), у разі наявності оренди надати їх адреси та угоди, на підставі яких їх орендують, стан та форму розрахунків; документації, що відображає виробничі потужностей, транспортних засобів, з зазначенням чи є вони власністю підприємства… наявність основних фондів (власних або орендованих), а також їх використання у виробничому процесі… тощо.

Слідчий також зазначив, що існує реальна загроза знищення або зміни відомостей, які містяться у вказаних документах, тому розгляд клопотання необхідно провести без виклику особи, у володінні якої перебувають документи. Однак ані доказів ані навіть міркувань про причини такої загрози не навів.

Якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться. (Частина 2 статті 163 Кримінального процесуального кодексу України)

Суддя Кононенко Т.О. задовольнила клопотання в той же день як його отримала — 6 червня. Текст відповідної ухвали, як зазвичай, повторює клопотання слідчого з тими ж помилками. Суддя не утруднювалась навіть такими дрібницями як обґрунтувати причини “реальної загрози знищення”  і викликом в судове засідання представників ТОВ «Мегаком» і навіть слідчого.

За її ухвалою вилученню в оригіналах підлягають свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, документи на трансформаторну підстанцію, нежитлову будівлю і земельну ділянку. І це видно з акту перевірки, який було додано до клопотання.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, … за відсутності яких фізична особа – підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність. (пункт 10 частини 1 статті 309  Кримінального процесуального кодексу України)

Верхом цинізму і зневаги до правил суддівської етики стала ухвала Харківського апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження. Як з’ясувалося, суддя Бездітко В.М. вважає, що без свідоцтв на весь автотранспорт і нерухомість можна вести господарську діяльність. Із зарплатою маже 130 тисяч гривень на місяць він навіть не спромігся правильно викласти цю думку у своєму рішенні. 

На сьогодні вимоги про оригінали не лунають, результати перевірки оскаржені, тиск на підприємство зменшився. Слідчий відмовився від свого первісного плану вилучати всі документи в оригіналах. 

Подано касаційну скаргу на відмову у відкритті апеляційного провадження Касаційне оскарження цієї ухвали триває. По його закінченню буде ініційовано притягнення суддів Кононенко і Бездітко до відповідальності.

 

Прокурори-здирники. Суд повністю відмовив стороні обвинувачення в обранні запобіжних заходів будівельникам.

Сьогодні ухвалами Київського районного суду м.Харкова у задоволенні клопотань слідчого про застосування запобіжних заходів щодо працівників ПП «ФАСАД СЕРВІС» відмовлено в повному обсязі.

Свої рішення суд мотивував тим, що підозрюваним раніше вже обирались запобіжні заходи (нічний домашній арешт і особисте зобов’язання), строк яких сплинув, в продовженні цих заходів було відмовлено (що сторона обвинувачення не оскаржила), слідство триває понад розумні строки, підозрювані з’явились до суду не перебуваючи під дією будь-яких запобіжних заходів, нових обставин, що зумовили б повторне обрання домашнього арешту прокурор не надав. За усталеною практикою, зокрема закріпленою в рішеннях ЄСПЛ і Конституційного суду України з перебігом часу обґрунтованість обмеження свободи людини сходить нанівець.

Раніше директору, головному інженеру та інженеру з проектно-кошторисної роботи були висунуті підозри в тому, що вони, зокрема підробивши акти виконаних підрядних будівельних робіт, заволоділи бюджетними грошовими коштами в сумі 7 677 234 грн, виділеними на закупівлю та виконання робіт з реконструкції та будівництва майнового комплексу під ХЦПТО ДСЗ по вул. Наукова (колишня Артема), в м. Дергачі Харківської області. Будь-які підозри розпорядникам бюджетних коштів не пред’являлися.

Наша сторона (захисту) наголошує на тому, що вся т.з. підозра є звичайною прокурорською юридичноподібною злочинною оборудкою з метою здирництва, а сторона обвинувачення постійно спотворює докази (що одного разу вже було встановлено судом у цьому кримінальному провадженні) і чинить штучний тиск на підприємство. Останній полягає в тому, що обвинувачення здійснює пряме переслідування бізнесу: займається збором не доказів вини, а, нехай не дуже успішно, компромату на підприємство, відшуканням порушень під час будівництва інших об’єктів, розсиланням “листів щастя” контрагентам з метою приниження ділової репутації, тощо.

Нагадаємо, що саме цей прокурор і саме в цьому провадженні раніше ввів в оману суд а потім розслідував сам власний злочин.

Оновлено 03.07.2019. Текст однієї з ухвал додається.

Заможні неспроможні. Як прокурорські кришують один одного. Частина 1

Харківський прокурор Коновалюк підробив докази в суді, у зв’язку з чим, за дорученням ГПУ, відкрив кримінальне провадження сам на себе. Це провадження тричі незаконно закривав його колега Попов. За даними НАЗК ця парочка разом взмозі побудувати хмарочос.

27 грудня 2017 року за клопотанням прокурора відділу прокуратури Харківської області Коновалюка Дениса Сергійовича ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Харкова у справі № 638/16867/16-к було накладено арешт на рахунки приватної будівельної компанії ПП “Фасад-сервіс”.

Клопотання було подане в кримінальному провадженні №42016221090000168 внесеному 29.08.2016.

Первісна фабула справи ніякої конкретики не містила та є всі підстави припустити, що вона була лише формальним приводом для проведення слідчих дій, у тому числі негласних, з метою отримання компрометуючої інформації та подальшого вчинення тиску на компанію заради отримання неправомірної вигоди чиновниками Прокуратури Харківської області. Подальший розвиток подій це підтвердив. Художествам прокурорів з конкретними прізвищами і схемою вимагання ми присвятимо окрему тему, а зараз мова про дещо інше.

В своєму клопотанні прокурор Коновалюк зазначив, що посадові особи компанії нібито спричинили державі мільйонні збитки, оскільки, мовляв, завищили ціну будівельних матеріалів під час виконання договору будівельного підряду за бюджетні кошти. Коновалюк вказав, що це була композитна панель, ринкова вартість якої становить не більше 405 грн/кв.м.

В цьому місці ми опустимо спростування розповсюдженої легенди про те, що підрядник нібито зобов’язаний придбавати матеріали виключно по ціні кошторису, а якщо знайшов дешевше — то вкрав. Прокурори, як правило, законів не читають і положення статті 845 Цивільного кодексу України їм не відомі.  

Проблема зовсім в іншому — такий матеріал як “композитна панель” в проектно-кошторисній документації ніколи не згадувався. Матеріал облицювання фасаду має відмінну назву — “композитна касета”, і виробляється шляхом особливого розкрою композитних панелей з опорядженням їх в металеву раму. Поняття “панель” і “касета” співвідносяться приблизно так само як “бревно” і “двері”. За ціною одного квадратного метра вони зазвичай відрізняються в 4-5 разів, залежно від складності розкрою і вартості фурнітури. Прокурор Коновалюк, виготовляючи своє клопотання, перекрутив зміст проектно-кошторисної документації і подав до суду порівняння неспівставних речей, фактично спотворивши докази. Він підклав під своє клопотання оцінку не “дверей”, а “бревна”, мотивувавши нею завищення ціни “дверей”.

Після дослідження технічної документації, зрозумівши всю абсурдність ситуації, слідчий суддя 12 січня 2018 року скасував арешт. В ухвалі було зазначено:

в судовому засіданні з’ясовані обставини, що свідчать про необґрунтованість арешту, який був накладений внаслідок надання прокурором недостовірної інформації, а відтак підстави для збереження такого заходу забезпечення кримінального провадження відсутні

Таким чином, введення суду в оману прокурором Коновалюком констатовано рішенням того ж суду, яке набрало законної сили і не підлягає оскарженню.

Фактично Коновалюк надурив суддю з метою паралізувати діяльність підприємства, де працює понад 50 осіб. Слід мати на увазі, що зроблено це було навмисно в останній робочий день року, коли на рахунок підприємства зазвичай надходять основні річні платежі. Сума таких платежів в цей день склала більше 13 мільйонів гривень.

Подібні дії не повинні були залишитись поза реакцією, бодай формальною, з нашого боку. Наші адвокати звернулися до Генеральної прокуратури з заявою про вчинення прокурором Коновалюком злочину. Там не поспішали розпочинати розслідування. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23.03.2018 у справі №757/7638/18-к зобов’язано уповноважених осіб Генеральної прокуратури України виконати вимоги ст. 214 КПК України за нашою заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Генеральна прокуратура України діяла передбачувано. Вимоги частин 4 та 7 статті 214 вона не виконала, а замість цього, не внесши справу в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР), листом №21-1 Р від 21.05.2018 за підписом прокурора С .Гулицького (довга назва посади) передала справу  … прокуратурі Харківської області.

Примітка
Відповідно до положень частини 4 статті 216 КПК України злочини, вчинені працівником правоохоронного органу, розслідуються слідчими органів державного бюро розслідувань (ДБР). Однак за перехідними положеннями КПК ця норма діє з дня початку діяльності ДБР (27.11.2018).

Але перчинка навіть не в тому, що злочин, вчинений співробітником прокуратури Харківської області Коновалюком було доручено розслідувати прокуратурі Харківської області, а те, що прийняв заяву і вніс її в ЄРДР сам Коновалюк власною персоною!

Хоча в заяві у кримінальному провадженні №42018220000000621 було прямо зазначено особу, яка вчинила злочин, а саме Коновалюк Денис Сергійович, останній викривив фабулу заяви і не зазначив власне прізвище, цнотливо позначивши себе як “працівник правоохоронного органу”.

Цей прокурорський демарш продовжився тим, що справа була передана для розслідування колезі Коновалюка — старшому слідчому 1го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Денису Попову.  

Доручення про проведення досудового розслідування від 06.06.18

В 2015 році пан Попов був визнаний найбагатшим прокурором Харківської області. Також він увійшов в топ-5 найбагатших прокурорів України. Про нього чимало писали антикорупційні журналісти.

Попов негайно відмовив у визнанні компанії потерпілою особою, мовляв, “Доказів, які б вказували на те, що ПП «Фасад-сервіс» завдано матеріальної шкоди під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження не встановлено”. Тобто, Попов не зміг довести, що незаконний арешт 13 мільйонів гривень на рахунках компанії (якій треба вчасно платити постачальникам, сплачувати податки і розраховуватися з працівниками) є матеріальною шкодою. От вам і Лука: рукавиці за пазухою, а він їх шука.

Ну й, звісно Попов допитав Коновалюка як свідка. Той навів таку само нісенітницю, що тулив в суді (Ctrl-C Ctrl-V), надаючи недостовірні дані.  На цьому розслідування закінчилося. Попову все стало зрозуміло. Рафік неувинуватий. Постановою від 20.08.2018 Попов справу закрив. Мовляв, оскільки не було істотної шкоди, “в ході досудового слідства не здобуто даних, які б вказували на наявність в діяннях прокурора Коновалюка Д.С. ознак суб’єктивної та об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365 КК України”.

Ухвалою слідчого судді від 22.11.2018 постанова Попова була скасована як незаконна.

Попов на це відреагував так: 27.11.2018 розпочав розслідування та, не вчинивши жодної процесуальної дії, 19.12.2018 знов справу закрив. Постанова нічим не відрізнялася від попередньої. Попов не здобув — Коновалюк не вчинив.

Слідчий суддя знову своєю ухвалою від 06.02.2019 скасовує незаконну постанову Попова.

Попов гне своє. 19 лютого, на виконання судового рішення, він відкрив справу і наступного дня, 20 лютого, закрив її.

Знову скарга, її розгляд і, вже втретє, ухвала слідчого судді про скасування постанови слідчого.

Далі буде…

P.S. На двох пан Коновалюк та пан Попов володіють майном, якому позаздрять найзаможніші можновладці – три квартири, машиномісце, земельна ділянка, будинок, автомобілі Рейндж-Ровер, Мерседес, Хонда, Фольксваген та інші (всього 6 штук), грошей понад 12 мільйонів. Якщо до цього додати майно, яке пан Попов задекларував в 2014 році (воно у подальшому зникло з декларацій), то виходить, що вони володіють житловою нерухомістю (квартири, будинки) загальною площею 906,21 кв.м.
Для двох держслужбовців це достатньо для будівництва невеличкого хмарочосику? Щоправда, Коновалюку, вирогідно, матеріально допомагає дружина, прокурор Немишлянської прокуратури №3, чий колега, Радін Дмитро Сергійович, здійснює процесуальне керівництво у провадженні Попова щодо її чоловіка.

Декларації Коновалюка (2016, 2017, 2018)

Декларації Попова (2016, 2017, 2018)

 

Текстова версія інтерв’ю Сергія Семочко телеканалу ZIK

Пропонуємо текстову версію передачі “Стежками війни” на телеканалі ZIK, в якій заступник Голови СЗР України Сергій Семочко дає свої пояснення у відповідь на матеріали журналістського розслідування Лесі Іванової для телепрограми “Наші гроші”.

Створено СЕНС за оригінальною версією, яка знаходиться за посиланням Ексклюзивне інтерв’ю Сергія Семочко, заступника голови зовнішньої розвідки

Розслідування Лесі Іванової “Нерухомість на 200 мільйонів, російські паспорти та 200 смертей: таємниці керівника економічної контррозвідки СБУ” в текстовій версії читайте за посиланням, у форматі відео — за цим посиланням.

Заставка. “Армія. Фронт. Вони готові до наступу. Прийдемо до тих, кому війна — прибутковий бізнес. Стежками війни. Спецпроект”.

Олександр Мамай, журналіст:


— Доброго  дня, шановні телеглядачі! До нас звернувся перший заступник Голови служби зовнішньої розвідки Сергій Семочко. Він попросив можливості зробити в нашому ефірі ексклюзивну заяву та дати відповіді на наші журналістські запитання. Справа в тому, що нещодавно в мережі Інтернет, в ефірі окремих каналів було розслідування щодо того, що Сергій Семочко начебто має стосунок до незаконного збагачення, а також він та члени його родини мають російське громадянство. Відповідно ми хотіли почути відповіді на запитання  безпосередньо з вуст самого Сергія Семочко. Пане Сергію! Доброго дня, спасибі що до нас завітали.

Сергій Семочко (вітається):

— Перш, ніж я дам відповіді на ваші запитання, хочу зробити таку заяву. Я уважно подивився сюжет  програми “Наші Гроші” з Денисом Бігусом на каналі 24. Почув дуже багато тверджень про себе та мою родину,  про моє незаконне збагачення, про зароблені на так званій справі діалізу багатомільйонні статки, про російське громадянство моїх близьких та ще багато іншого. Але я не побачив жодного підтвердження та жодного доказу. У цьому зв’язку заявляю, що  інформація про мене, викладена у матеріалах команди Дениса Бігуса, є такою, що не відповідає дійсності. Всі нібито викривальні дані журналістського розслідування мають прозаїчні пояснення. Зокрема. Тема діалізу. Всі дії оперативних співробітників СБУ … здійснювались на виконання пріоритетних завдань, затверджених колегією Служби безпеки України та вказівок керівництва Служби безпеки України і проводились у рамках чинного законодавства. Вважаю, що я і мої підлеглі по цій справі відпрацювали на всі 100 процентів. Відповідно розслідування щодо пана Сергія Христинченко [так сказано, насправді прізвище Христиченко], який фігурує у матеріалах, завершено. Суд поставить крапку в цій історії.

Тема статків моєї родини та осіб, які журналісти відносять до моєї родини. Відповідно до закону України “Про запобігання корупції” всі мої статки , а також статки осіб, що пов’язані зі мною спільним побутом, копійка до копійки внесені у декларації. Я готовий детально відзвітуватися перед уповноваженими співробітниками правоохоронних органів України, у встановленому законом порядку. Питання громадянства. Стосовно громадянства кримчан, слід пам’ятати, що понад два мільйона громадян України, які станом на 14 рік мешкали в Криму та стали жертвами тотальної автоматичної паспортизації Путіним всіх кримчан… переважна більшість з них були вимушені підкоритися окупаційного режиму, але це не мій випадок, я — громадянин України, моя сім’я на постійній основі проживає в Україні.Тетяна Лисенко, моя кохана жінка, з якою ми обвінчані перед Богом і виховуємо нашу дитину , також є громадянкою України. Ось її паспорт ,прошу [демонструє паспорт]

 
Iнших паспортів, ні я ні вона, не маємо. Згадані в матеріалах журналістського розслідування, Анастасія Котон, она же Лисенко і Святослав Лисенко — діти Татьяни від першого шлюбу. Наголошую, ці люди є повнолітніми і фінансово самодостатніми. Вони мають потужно фінансово спроможних і забезпечених родичів і цей факт мав місце ще до моєї появи в цій сім’ї, таким він і залишається і зараз. Крім того, вони мають власне життя і не пов’язані зі мною спільним побутом, тож я не маю право коментувати їх приватне життя. З цих та інших питань я готовий дати детальні відповіді уповноваженим співробітникам правоохоронних органів України, у  рамках кримінального провадження… але в режимі, який би зробив неможливим витік інформації щодо специфіки діяльності служби безпеки України та служби зовнішньої розвідки України.

Журналіст:

—  Пане Сергію, чому, на ваш погляд, саме ось зараз опублікувалось  розслідування щодо вас і чи прив’язуєте ви цю хронологію до якихось подій?

Сергій Семочко:

— Александр, если вы не возражаете, длительное время я прожил в Крыму и думаю всё-таки по русски, хотя на сегодняшний день активно занимаюсь изучением державної мови. Ну так чтобы … наше…

Журналіст (перебиває):

— Якщо ви російською думаєте, без проблем.

Сергій Семочко:

— Дякую. Действительно, сам  момент выхода программы Дениса Бигуса каким-то странным образом… через месяц после моего назначения на должность, появился… ну… появилась программа в эфире. Но при всём при этом, мы отдаем себе отчет, есть в этом умысел какой-то? Ну, наверное, — да, есть. Ни для кого не секрет, что на сегодняшний день Российская Федерация активно вклинивается,  активно пытается влиять на политический сезон осени-весны следующего года и осень следующего года, активно пытается использовать своих агентов влияния, в том числе из числа политиков, на нашей территории для того чтобы провести реванш и… России на сегодняшний день не нужно вести какие-то военные действия на линии разграничения. Россия готова купить нашу страну с потрохами, купить Верховную Раду.

Журналіст:

—   Журналісти, ну вони так заявляють, готувалися до цього ефіру, до виходу цієї програми, рік. Відтак, питання: саме чи пов’язана подія початку збору інформації щодо вас, рік тому, теж з якимось іншими подіями, на вашу думку? То є ефір, а є початок збору інформації…

Сергій Семочко:

—  Если окунуться в глубину этого вопроса, то маленькая команда журналистов не способна отфиксировать сотрудника, высокопоставленного сотрудника СБУ, в течение года , чтобы этого не было каким-либо образом видно или не видно. В программе показаны ракурсы как выезжает моя машина, как я двигаюсь по городу, это есть элементы визуального наблюдения, есть элементы использования оперативно-технических средств, то есть целого комплекса. Что это и кто это? На эти вопросы мы и дадим ответы  в самое ближайшее время. Более того, мы назовем фамилии этих заказчиков и, на мой взгляд, как минимум, проводить наружное заблюдение за руководителем такого уровня без санкции суда… ну это как минимум нарушение закона.

Журналіст:

—  Скажіть, а от журналісти, які цю всю  інформацію збирали, які слідкували, можливо там за допомогою якихось інших осіб третіх, вони намагалися вийти на вас і поспілкуватися і почути вашу позицію?

Сергій Семочко:

— Пришло письмо от Олеси Ивановой с просьбой прокомментировать там определенные позиции, на что я Олесе Ивановой четко ответил, что, с большим уважением к журналистам, вопросов нет, у каждого своя работа… Но есть у нас закон, который говорит о том что: а)Декларации и те вопросы, которые вы ставите мне, они законом закрыты и у меня нет …

Журналіст (перебиває):

— Звісно  імена, прізвища, ну було б не коректно напевно зараз називати, враховуючи, що ведеться там можливо службове розслідування, або інше слідство, але на вашу думку,  чи є от в парламенті, чи вам відомо, що є у парламенті люди, конкретні там народні депутати, політики, які зацікавлені, скажімо так, зараз інформацію і цю історію про вас розкручувати, і які, можливо, мають стосунок до Російської Федерації?

Сергій Семочко:

— Называть сейчас какие либо фамилии, огульно и просто так, ну это как минимум,  не компетентно. Конечно же такие люди есть, мы о них знаем и четко понимаем каким образом, кто и как влияет на эту ситуацию.

Журналіст:

—  Чи не думаєте ви, що звинувачення на вашу адресу пов’язані з тим, що вас призначав на посаду саме президент, це його компетенція, так? А зараз якраз іде передвиборча кампанія.

Сергій Семочко:

— Я не политик, более того хотел бы сказать, что Президент по этой истории поставил задачу Департаменту контрразведки Службы безопасности Украины, проверить досконально всю историю с паспортами и с гражданством и т. д. Пан Артем Сытник заявил, о том что есть криминальное провадження в НАБУ, которое поставит в том числе точку, о моих, так называемых… о моем, так называемом, “незаконном збагаченні”.

Журналіст:

— У розслідуванні журналістському вас звинувачують у тому, що ви нібито маєте майно, і члени вашої родини мають майно, яке не відповідає рівню доходів. Тобто, це — нерухомість, це — автомобіль, який показано в розслідуванні, це… там гелікоптер був, яким, нібито, члени вашої родини пересувались кілька разів.

Сергій Семочко:

— К примеру,  вы на улице, проходя мимо рядом с красивым автомобилем, к примеру Rolls-Royce Phantom, который стоит миллионы долларов, сделали свою фотографию, после этого через… спустя какое-то время, вы занимаете ответственный пост, вдруг появляется на экране ваша фотография и говорится о том, что Александр ездит на Фантоме и не указал свои статки, свои доходы в декларации, ну, наверное, ж это есть элемент манипулирования.

Журналіст:

— Це ви про автомобіль маєте на увазі?

Сергій Семочко:

— О вертолете. Что касается автомобиля… Сейчас я передвигаюсь на автомобиле, который числится на балансе Службы внешней разведки, который…  который управляют кадровые сотрудники Службы. Он не мой частный автомобиль. И… я ж еще раз говорю, команда Бигуса, искусственно манипулирует отдельными фактами, выдавая их за доказательства. Вот и все.

Журналіст:

—  А ось цей автомобіль з тим самими номерними знаками, він просто був і в СБУ в вашому користуванні, і в Службі зовнішньої розвідки, чи це різні автомобілі і різні номерні знаки?

Сергій Семочко:

—  Нет это один автомобиль, а номерные знаки это — номера прикрытия, на простом языке.

Журналіст:

—  Три котеджі чи там будинки, кількохповерхові, вони начебто належать членам вашої родини, але як ви можете обґрунтувати з точки зору доходів наприклад, це ж треба все таки мати досить  солідний бізнес або солідні доходи, щоб придбати такого роду нерухомість .

Сергій Семочко:

—  Тот дом, который  показан в сюжете, 333 квадрата, он действительно принадлежит моей любимой женщине, Татьяне Лысенко. У супруги был бизнес в Крыму, были частные предприятия…

Журналіст:

—  Це туристичний, я перепрошую, бізнес, так… був ?

Сергій Семочко:

—  Туристический бизнес, совершенно верно. При этом почему-то умышленно забыли о том, что мы продали этот бизнес, заплатили с этого бизнеса так называемые все налоги… мы продали машину, заплатили все налоги. Вообще по жизни, все, что делала Татьяна,  она делала в открытую и 100 процентов платила людям чистую зарплату и платила с этой зарплаты налоги.

Журналіст:

—  Як ви вже сказали в своїй заяві, спочатку,  що в принципі ви не хотіли би втручатись в життя інших членів вашої  родини, які повнолітні і мають своє життя, але все ж, якого роду достатки мали для того щоб придбати інші два будинки, які от теж в Козині?

Сергій Семочко:

—  Вы знаете я б не хотел поднимать этот вопрос, не в связи с тем, что какие бизнесы они имели или имели их родители, кто их родственники , хотя публикации в прессе достаточно много, я просто эту часть истории, хотел бы действительно оставить за ширмой. Есть я, есть моя супруга и есть мой сын, это одна история, а есть история, которая была в жизни Татьяны гораздо раньше до появления в ее жизни меня .

Журналіст:

—  Чому, на вашу думку ,сталося так, що ці скріншоти оцих паспортів , членів вашої родини , виникла в Інтернеті ?

Сергій Семочко:

—  Российские идентификационные номера присваивались  в период аннексии автоматически, всем гражданам. Кому они присвоены, кому не присвоены, мне сложно ответить на этот вопрос.  Да я завтра не удивлюсь если ещё вдруг появится на мою фамилию выписанный паспорт гражданина Российской Федерации, для спецслужб Российской Федерации это сделать на раз-два-три, но я от этого не стал гражданином Российской Федерации, я еще раз повторю, я — гражданин Украины. Я не для того выходил из Крыма со своими ребятами, не для того защищаю эту страну, чтобы на ровном месте, кто-либо, путем каких то  публикаций, элементов гибридной войны, сместил с должности Первого заместителя Службы внешней разведки. Я сейчас немножко перехожу на личные какие-то моменты… вы знаете я в последнее время вспоминаю фразу отца когда приехал в Киевскую больницу, он умирал… Он сказал:”  Сергій запам”ятай , нас хотіли поховати, но вони забули, що ми насіння і ми проросли , нас не поховають, ми захищали і будемо захищати цю державу.” Дякую .

Журналіст:

— Пане Сергію, я вам дякую за інтерв’ю, за те що відповіли на наші запитання, я хочу подякувати також телеглядачам і сказати, що в нас в ефірі був перший заступник Голови зовнішньої розвідки Сергій Семочко, спасибі і на все добре .

ХНУРЕ продовжує боротись з корупцією

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зупинив виконання рішення суду, яким було скасовано наказ т.в.о. ректора ХНУРЕ про усунення від виконання посадових обов’язків проректора з міжнародного співробітництва Омарова М.А.о.

В грудні 2015 року т.в.о. ректора ХНУРЕ Рубін Е.Ю. усунув від виконання посадових обов’язків проректора з міжнародного співробітництва Омарова М.А.о. в порядку Закону України «Про запобігання корупції».

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.03.2016 у справі №638/21180/15-ц, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.07.2016, позов Омарова М.А.о. до ХНУРЕ про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від виконання посадових обов’язків було задоволено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ХНУРЕ подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу в якій просило скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до інформації щодо стадій розгляду судових справ з офіційного сайту Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ухвалою суду касаційної інстанції було зупинено виконання рішення суду першої інстанції, відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

1_Скрін_омаров

Як відомо, протягом 2014-2015 років ХНУРЕ закуповувало продукти харчування за завищеними цінами. Постачальником цих продуктів була фірма, яка належить рідному брату колишнього проректора з міжнародного співробітництва Омарову М.А.о. Ці факти, поряд з іншими порушеннями, слугували підставою для відсторонення від посад 4х проректорів, а також стали предметом аудиту ХНУРЕ, який проводило Міністерство освіти і науки України. З повним текстом аудиторського звіту можна ознайомитись на офіційному сайті ХНУРЕ, за наступним посиланням.

В подальшому ми будемо висвітлювати хід розгляду справи в суді.