Надзвичайна ситуація Vs Надзвичайний стан. Яка різниця та чому важливо їх відрізняти.

21 березня 2020 року на території Харківської та Тернопільської областей введено режим надзвичайної ситуації з метою недопущення поширення коронавірусу COVID-19. Раніше режим надзвичайної ситуації було проголошено на територіях Чернівецької, Житомирської, Дніпропетровської та Київської областей.

Звертаємо увагу, що наразі в Україні мають місце тільки проголошення надзвичайної ситуації в окремих областях. Режим надзвичайного стану станом на 22 березня 2020 року не запроваджено.

У зв’язку з тим, що з активне поширенням чуток про введення режиму надзвичайного стану може бути пов’язано з плутаниною в термінології, вважаємо за доцільне роз’яснити відмінність понять “надзвичайна ситуація” та “надзвичайний стан”.

Надзвичайна ситуація –  термін з Кодексу цивільного захисту – обстановка на окремій території, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, стихійним лихом, епідемією, або іншою небезпечною подією, що призвела або може призвести до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території.

Наявність надзвичайної ситуації, перш за все, покладає додаткові обов’язки на органи влади та місцевого самоврядування, не розширюючи при цьому їх повноваження щодо обмеження прав і свобод громадян. 

До обов’язкових робіт з ліквідації наслідків в залежності від характеру та виду надзвичайної ситуації відносяться зокрема: 

  • визначення та локалізація зони надзвичайної ситуації;
  • прогнозування зони можливого поширення надзвичайної ситуації та масштабів можливих наслідків;
  • санітарна обробку населення та спеціальну обробку одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які зазнали радіоактивного, хімічного забруднення чи біологічного зараження;
  • надання медичної допомоги постраждалим, здійснення санітарно-протиепідемічних заходів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення в районі виникнення надзвичайної ситуації та місцях тимчасового розміщення постраждалих;
  • запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину;
  • забезпечення громадського порядку в зоні надзвичайної ситуації.

Обов’язки підприємств та організацій приватного сектору стосуються здебільшого своєчасного інформування персоналу та забезпечення їх засобами індивідуального захисту в разі необхідності.

Громадяни ж при цьому зобов’язані 

  • вивчати основні способи захисту населення й територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;
  • дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Натомість надзвичайний стан це особливий правовий режим, що врегульований спеціальним законом, вводиться в дію Указом Президента України, який протягом двох днів підлягає затвердженню Верховною Радою України.

Указом Президента України про введення надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням або кримінальним правопорушенням, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей на період надзвичайного стану можуть зокрема запроваджуватися такі заходи:

  • встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
  • обмеження руху транспортних засобів та їх огляд;
  • посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
  • заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
  • евакуація людей з місць, небезпечних для проживання, з обов’язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;
  • встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
  • запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
  • мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;
  • зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт.

Згідно з Конституцією в умовах надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. 

Не можуть за жодних умов бути обмежені такі конституційні права і свободи:

  • рівність громадян перед законом;
  • заборона позбавлення громадянства та права його змінити;
  • невід’ємне право на життя;
  • право кожного на повагу до його гідності;
  • право на свободу та особисту недоторканність;
  • право на звернення до органів державної влади та отримання відповіді на них;
  • право на житло;
  • рівність прав у шлюбі та його добровільність;
  • рівність дітей у правах;
  • право на судовий захист своїх прав;
  • право на відшкодування шкоди, завданої діями або бездіяльністю органів влади;
  • право бути обізнаним про свої права та обов’язки;
  • право на професійну правничу допомогу;
  • ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази;
  • ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
  • презумпція невинуватості. 

 

 

Податкові “канікули” під час карантину. Як і кому полегшать життя.

18 березня набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

Цим Законом внесено зміни до низки законодавчих  актів, яким зокрема:

  • Звільнено від ЄСВ всі категорії ФОПів та осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю за березень та квітень 2020 року. При цьому єдиний податок та ЄСВ за найманих працівників мають бути сплачені;
  • Скасовано нарахування та сплату у період із 1 березня року до 30 квітня 2020 року податку на землю та податку на комерційну нерухомість для всіх фізичних та юридичних осіб;
  • До 1 липня 2020 року продовжено термін подання річної декларації про майновий стан і доходи фізичних осіб, та термін сплати самостійно нарахованих податкових зобов’язань до 1 жовтня 2020 року;
  • Установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім перевірок що стосуються сум бюджетного відшкодування з ПДВ;
  • Обмежено застосування більшості штрафів за порушення податкового законодавства за період з 1 березня до 31 травня 2020 (зберігається лише відповідальність за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати);
  • Відтерміновано обов’язкове введення РРО для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку. Так, суб’єкти, які були зобов’язані встановити РРО до 16 квітня, мають зробити це до 1 серпня 2020 року, категорія, для якої такий обов’язок виникав би  1 жовтня 2020 – до 1 січня 2021 року;
  • Впроваджено допомогу по тимчасовій непрацездатності особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стаж;
  • Передбачено звільнення від відповідальності за прострочення споживачем  виконання зобов’язань зі сплати платежів по споживчим кредитам за березень і квітень 2020 року;

Звісно що пільгами законодавці не обмежились. Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” впроваджено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм від 17 до 34 тисяч гривень, а також кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням, відповідальність за яке в залежності від кваліфікації та обставин коливається від штрафу в 17 тисяч гривень до позбавлення волі на строк до 8 років.