Нове процесуальне життя. ГПК

Wooden gavel with book. LAW concept. 3D illustration

Наводимо короткий огляд основних змін в господарському судочинстві у зв’язку  із набранням чинності новим Господарським процесуальним кодексом (надалі — Кодекс або ГПК).

З 15 грудня (дня початку роботи Верховного Суду) розгляд всіх справ в касаційній інстанції починається заново в новому складі суду і за новим Кодексом.

Всі суди нижчих інстанцій продовжують розгляд справ за новими правилами. Якщо заява або скарга подана до моменту набрання Кодексом чинності за старими правилами, її не можна повернути або залишити без руху або відмовити у прийнятті.

Головний лейтмотив нового ГПК — швидкість. Більше публічності в першій і менше – в вищих інстанціях, запобіжники для затягувань і перегляду. Електронні системи, електронний суд (хоча й невідомо коли). 

Засади гласності процесу приведено у сувору відповідність до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Зокрема, визначено право всіх осіб, присутніх в залі судового засідання, на вільне здійсненя в залі судового засідання фотозйомки, відео- та аудіозапису без дозволу суду, окрім прямої трансляції. 

В новому ГПК, окремо, як і в кожному з 4х процесуальних кодексів, передбачена однакова норма щодо створення Єдиної  судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). До моменту її створення прив’язані деякі новітні норми Кодексу (наприклад, подання скарг безпосередньо до суду апеляційної, касаційної інстанції).  До створення ЄСТІС подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Після створення — буде можливість все судове діловодство перевести в електронну форму (включаючи подання позовних заяв, доказів, скарг, отримання копій рішень і звернення рішень до виконання), а всі судові засідання перевести в режим відеоконференції. Судитися можна буде взагалі не виходячи з дому, за наявності мережі, комп’ютера і ЕЦП. Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України. Зараз нічого не затверджено і не відомо, коли це трапиться.

В новому ГПК тепер буде залишення позовних заяв і скарг без руху для виправлення недоліків, майже повністю викреслені мертві норми про досудове врегулювання спорів (порядок направлення претензій), з’являється інститут показань свідків, а також письмове опитування учасників спору як свідків, врегульоване поняття електронних доказів, висновок експерта може робитися заздалегідь за замовленням учасника процесу (раніше це був висновок спеціаліста, а експерт – лише той, хто призначений судом), передбачене поняття висновку експерта в галузі права (правова позиція без оцінки обставин справи),  встановлена знижка 50% на судовий збір у разі досягнення мирової, електронні позови і засідання по відео стануть звичайною практикою, судді за згодою сторін проводитимуть спільні або закриті наради зі сторонами з метою примирення (врегулювання спору за участю судді) , суд не має права самостійно збирати докази,  змінений і розширений перелік форм забезпечення доказів (назва зі старої редакції – запобіжні заходи) і порядок забезпечення доказів, звужено і чітко окреслено коло випадків звільнення від доказування у зв’язку із визнанням обставин іншою стороною або рішеннями інших судів (преюдиція).

Введено поняття зловживання процесуальними правами, зокрема подання декількох однакових позовів з метою маніпуляції автоматизованим розподілом справї; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. 

Введені заходи процесуального примусу: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом (державний виконавцем за відповідною ухвалою); штраф (від 1 до 10 прожиткових мінімумів).

Позивач тепер може подавати докази виключно разом з позовною заявою, відповідач – виключно разом з відзивом, з обов’язковим направленням іншій стороні (крім тих, що наявні у іншої  сторони або публічно доступних). Подання доказів в іншій строк можливо лише за умови обґрунтування неможливості їх подання у встановлений строк, подібно принципу надання доказів в апеляційній інстанції.  

За вимогами про стягнення грошової заборгованості не більше 100 прожиткових мінімумів (вимірюється станом на початок року, у 2018 році це 170 тис. грн) за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, справа може розглядатися в наказному провадженні (розгляд заяви 5 днів з моменту подання, набирає законної сили протягом 20 днів з дня вручення боржнику).

Малозначні справи (у яких ціна позову не більше 100 прожиткових мінімумів – у будь якому випадку, або за погодженням суду якщо ціна позову не більше 500 прожиткових мінімумів) розглядаються, за клопотанням позивача, у спрощеному позовному провадженні. Виключення складають деякі окремі категорії, наприклад, банкрутство, корпоративні відносини. Строк розгляду такої справи не повинен перевищувати 60 днів. Він проводиться без повідомлення сторін, якщо ніхто з них не поклопочеться про інше. Рішення у таких справах не підлягають касаційному оскарженню, крім окремо описаних виключних випадків, коли справа має вирішальне значення.

 

Виконавчі документи (ухвала або наказ) видається в електронній формі без заяви сторони через 5 днів після набрання рішенням законної сили шляхом внесення в електронний реєстр; одночасно, за заявою стягувача, суд може вживати заходів забезпечення виконання рішення на цій стадії. Це, звісно, запрацює теж лише після створення ЄСІТС.

 

Всі судові ухвали, навіть ті, які можуть бути оскаржені, набирають законної сили негайно після проголошення (в письмовому провадженні — з моменту підписання, якщо інше не передбачено Кодексом (законом про банкрутство). Таких (інших) випадків в поточному тексті Кодексу немає.
Це правило насправді  існувало і раніше, але не було прямо зазначене в Кодексі, що іноді викликало непорозуміння під час виконання ухвал.

 

Апеляційна інстанція тепер не перевіряє справу в повному обсязі, а обмежена доводами апеляційної скарги і не розглядає підстави позову, не заявлені в першій інстанції. У справах ціною позову до 100 прожиткових мінімумів (170 тис. грн) апеляційний суд на власний розсуд може розглядати справу без виклику сторін. Таке ж правило застосовується щодо перегляду деяких ухвал.

 

Апеляційна та касаційна інстанції не обмежуються доводами та вимогами скарг, якщо буде вслановлене порушення процесуального права, яке є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення або порушення норм матеріального права.

 

Врегульовано поняття повторного апеляційного (касаційного) оскарження, подібно правилам ЦПК. Оскільки тепер справи переглядаються лише в межах доводів скарг, існує можливість повторного апеляційного (касаційного) перегляду справи за скаргою учасника справи, який не звертався зі скаргою раніше. У таких випадках апеляційний та касаційний суди у разі задоволення скарги мають право скасовувати власні постанови, прийняті раніше за результатами розгляду інших скарг.

 

Це, зокрема, запобігає процесуальним диверсіям, наприклад, коли один з фіктивних відповідачів швиденько подає необгрунтовану апеліційну скаргу з тим, щоб унеможливити апеляційне оскарження учасником, який не був повідомлений про прийняте рішення, щоб у такий спосіб його легитімізувати, мовляв, пройшло апеляційну інстанцію.

 

Апеляційні і касаційні скарги подаються тепер безпосередньо в суд апеляційної (касаційної) інстанції, а не в суд першої (апеляційної) інстанції. Це, до речі, стосується всіх юрисдикцій. Зазначене правило починає діяти лише з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а до того моменту буде діяти старий порядок подання скарг (п.17.5 Перехідних положень).

Строки апеляційного, касаційного оскарження судових рішень змінилися і обчислюються з дати складання повного тексту рішення. Строк апеляційного оскарження рішень складає тепер 20 днів, ухвал — 10 днів (раніше — 10 і 5 відповідно), строк касаційного оскарження складає 20 днів як для рішень так і для ухвал.


Суд касаційної інстанції може відмовити у відкритті касаційного провадження у справах, де ціна позову менше 500 прожиткових мінімумів (850 тис грн) та якщо Верховний Суд вже викладав висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. По двох видах ухвал (про повернення заяви та щодо дій виконавця) суд може відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо рішення по скарзі не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

 

Під час апеляційного і касаційного оскарження введено граничний річний срок оскарження рішень, навіть за наявності поважних причин пропуску загальновстановлених строків (20 днів). В попередній редакції такий строк був встановлений лише для скаржників прокурорів, органів державної влади і  місцевого самоврядування. Тепер він діє для всіх, за виключенням тих, хто не був повідомлений про розгляд справи або пропустив річний строк не просто з поважних причин, а за форс-мажорних обставин.

 

Напишіть відгук