Якісні в мантіях. Судова мотивація ув’язнення Андрія Антоненка і аргументи захисту. Документи.

12 березня Київський апеляційний суд залишив без змін ухвалу слідчого судді Пісанця про продовження строку тримання під вартою Андрія Антоненка (Riffmaster). Поки судова колегія виготовляє повний текст (мотивувальну частину) ухвали, публікуємо матеріали цього процесу.


В ньому, зокрема, до справи були долучені висновки фототехнічнихекспертиз зростуосіб на відео з місця злочину (170 см та 172 см), з яких випливає, що за найгіршою оцінкою похибки (3%) будь-яка особа, яка хоч на міліметр вище 177,16 см не може бути особою на відео закладання вибухівки. В судовому засідання прокурор Зузак вперше за три місяці слідства оголосив результати офіційного експертного вимірювання (габітоскопії) зросту підозрюваного Антоненка: 180 (179,6-179,7) см.

Клопотання слідчого про продовження строків і показання підозрюваного були опубліковані нами раніше. Зазначаємо, що ухвала слідчого судді, яка оскаржувалась, окрім заявлених в апеляційних скаргах її юридичних вад по суті, містить плагіат, безвідповідальне копіювання і хибну мотивацію. Так, 86% тексту, включаючи помилки, є прямим копіюванням ухвали слідчого судді Вовка від 14.12.2019 (плагіат в тексті виділений зеленим кольором). 

Підозрюваний Андрій Антоненко в тексті, включаючи резолютивну його частину, тричі згадується в жіночому роді (підкреслено червоним). Норма частини 1 статті 183 КПК України дослівно цитується тричі. 

Норма частини 3 статті 5 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, яка наголошує, що заарештованому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження процитована з кричущим божевільним викривленням: кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду”. Саме цю норму захист вважає такою, що грубо порушується стороною обвинувачення і судовими інстанціями. Саме право на звільнення з-під варти у разі затягування слідства грубо зневажається. А от “звільнення від судового розгляду” саме і є тим, що система витворяє з підозрюваним — його тримають під вартою без суду без доказів, перешкоджаючи захищатись від необґрунтованої підозри.

Також (дивіться апеляційну скаргу Дмитра Кругового) слідчий суддя Пісанець, вслід за суддею Вовком, послався на неіснуючу в практиці ЄСПЛ тезу про те, що “суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства”.

Нічого подібного в практиці ЄСПЛ ніколи не стверджувалось, а вищенаведений шарлатанський набір слів є нічим іншим, як перекрученим аналізом відмінності понять “катування” і “приниження”, наведеним в рішенні від 28.07.1999 у справі Selmouni v. France, п. 101  : Суд вважає, що деякі діяння, які в минулому були віднесені до “нелюдського і принизливого поводження” на відміну від “тортур”, можуть бути класифіковані в майбутньому по-різному. Він вважає, що все більш високий стандарт, що вимагається у галузі захисту прав людини та основоположних свобод, відповідно і неминуче вимагає більшої суворості в оцінці порушень основних цінностей демократичних суспільств)”.  Простіше кажучи, висловлювання ЄСПЛ в контексті засудження протиправних дій слідства у перекрученому вигляді використані заради виправдання інших протиправних дій слідства!


Захист пана Антоненка закликає суддів апеляційного суду під час виготовлення мотивувальної частини їхнього рішення, Верховний Суд, органи суддівської влади, науковців, міжнародну спільноту, урядові та неурядові, правозахисні організації, надати належну оцінку цьому перекручуванню і засудити подібне ставлення суддів до виконання своїх обов’язків.   

Окрім того, слідчий суддя Пісанець послався в тексті “своєї” ухвали на один з п’яти ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а саме ризик “вчинення підозрюваним інших злочинів” , який не заявлявся стороною обвинувачення (про це можна переконатися, вивчивши клопотання слідчого). Прокурор Зузак під час апеляційного оскарження під час своєї промови дав неправдиву інформацію, що він заявляв про такий ризик усно. Натомість, вивчення записів засідання свідчить про те, що в судовій залі прокурор збрехав.

Читайте також: 

Клопотання про продовження ув’язнення і показання Ріфмайстейра. Документи

Продовження строків слідства до 6 місяців у справі Шеремета. Клопотання і заперечення. Документи

Published by: Леонід Маслов

Leave a Reply