Скасувати не треба платити. Коли нарахування податку на землю є протиправним

10 листопада набрало законної сили судове рішення, яким була встановлена неправомірність нарахування земельного податку у разі, коли відомості про земельну ділянку відсутні в державному земельному кадастрі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.16 повернуто апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.16 по справі № 820/4353/16 у зв’язку з несплатою апелянтом судового збору. Внаслідок цього постанова суду першої інстанції набрала законної сили.

Як нами повідомлялося раніше, цим судовим рішенням було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 25.04.2016 року № 454-1305 про нарахування податку на землю власнику частки групи приміщень, розташованих на першому поверсі п’ятиповерхової будівлі у зв’язку з тим, що відповідна земельна ділянка не була внесена в Держгеокадастр.

Єдиною підставою для нарахування земельного податку у відповідності до п. 286.1 ст. 286 ПК України є дані державного земельного кадастру.

Кривизна щодо опіуму в Податковому Кодексі виправлена

Верховна Рада ухвалила зміни до Податкового кодексу України, якими виправила деякі недолугі його норми, що змусили б безпідставно перереєстровуватися тисячі релігійних організацій.

Відповідний законопроект №5050, внесений народними депутатами Унгуряном П.Я., Продан О.П., Кіршем О.В., Козаком Т.Р., Логвинським Г.В., Кришиним О.Ю., був прийнятий Верховною Радою 6 жовтня 281 голосом.

Нагадаємо, що згідно з визначенням п.п.14.1.121 ст.14 Кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації — це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.
Остання визначає вимоги, дотримання яких є необхідним для визнання підприємства, установи та організації неприбутковою організацією. Зокрема, відповідно до абзацу третього підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу, установчі документи неприбуткової організації повинні містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.  Установчі документи релігійних організацій, природно, такої заборони не містять.

Необхідність дотримання вимог зазначених положень Податкового кодексу України вимагає від релігійних та інших неприбуткових організацій внесення змін до своїх установчих документів, що, зокрема, передбачено і абзацом першим пунктом 35 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, який визначає, що неприбуткові організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов’язані до кінця 2016 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами цього Кодексу та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу. Відповідно ж до абзацу другого вказаного пункту неприбуткові організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій, а відтак – підлягають оподаткуванню на рівні з комерційними підприємствами… відповідно до згаданих норм Кодексу до кінця 2016 року має відбутися двоетапна перереєстрація усіх понад 34 тисяч релігійних організацій, що вимагає значних витрат бюджетного ресурсу, є недоцільним по суті та по факту є неможливим для практичної реалізації органами державної влади. Так, відповідно до статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», 1526 релігійних організацій (релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади) мають пройти процедуру реєстрації змін до своїх статутів (положень) у Мінкультури, а решта 33085 релігійних організацій (релігійні громади) в обласних, Київській міській держадміністраціях.зазначають автори законопроекту

Законопроект, у разі його підписання Президентом, усуне ці протиріччя стосовно релігійних організацій. Крім того, для всіх неприбуткових організацій вводиться корисна норма, за якою неприбуткові підприємства, установи та організації не можуть бути виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій лише з тієї підстави, що у контролюючого органу відсутні копії їх установчих документів.

Звертаючи увагу на спрямованість законопроекту №5050, багато аналітиків помилково вирішили, що він стосується звільнення церкви від оподаткування. Насправді, релігійні організації за своєю природою були і є неприбутковими, тому не обкладалися і не мають обкладатися податком на прибуток, що є звичайною всесвітньою практикою. Скасовані лише необґрунтовані вимоги, які фактично змушували релігійні організації вносити зайві і  безглузді зміни в статутні документи, і ще при тому, що для таких змін, на відміну від звичайних громадських організацій, їм треба проходити доволі складні бюрократичні процедури.

Суд скасував нарахування податку на землю під багатоповерховим будинком.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду (станом на час публікації не набрала законної сили) скасовано податкове повідомлення-рішення, яким нараховано земельний податок за користування землею під належними позивачу нежитловими приміщеннями в багатоповерховій будівлі.

При розгляді справи суд, врахувавши пояснення третьої особи – Управління Держгеокадастру, погодився з доводами позивача, інтереси якого представляли спеціалісти фірми СЕНС, про те, що висновки податкового органу про наявність підстав для нарахування земельного податку є безпідставними, оскільки за даними земельного кадастру, які оприлюднені на офіційному сайті «Публічна кадастрова карта України», за адресою, де розташовані належні позивачу нежитлові приміщення, відсутня сформована земельна ділянка, що робить неможливим визначення площі на якій розташована будівля та площі прибудинкової території, за яку також здійснюється нарахування земельного податку.

Також суд вказав, що для ідентифікації конкретної земельної ділянки необхідно визначити її межі, місце розташування, цільове (господарське) призначення та визначити права щодо неї. Ця інформація обов’язково повинна бути зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Відсутність такої інформації про земельну ділянку унеможливлює проведення будь-яких нарахувань за користування нею.

Окремо зазначаємо, що згідно з вимогами Податкового кодексу (п.286.6 ст.286), в разі нарахування земельного податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи.

Нажаль, посадові особи фіскальної служби не завжди враховують цю норму і нараховують земельний податок кожному співвласнику в повному розмірі.

Податкове законодавство 2016. Огляд змін

Нижче наводимо аналіз основних змін в податковому законодавстві, що відбулися із введенням в дію Закону України №909-VIII від 24.12.2016 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, який набрав чинності з 1 січня 2016 року. Продовжувати читання Податкове законодавство 2016. Огляд змін

Цього року податківці не зможуть позбавити вас статусу платника ПДВ

З 1 січня 2016 року контролюючий орган не зможе в односторонньому порядку анулювати реєстрацію платника ПДВ з приводу відсутності останнього за своїм місцезнаходженням.

Продовжувати читання Цього року податківці не зможуть позбавити вас статусу платника ПДВ