Кошмарити не можна, баласти. Жорсткі зміни в КПК ще до нових кодексів.

7 грудня набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування” від 16.11.2017 № 2213-VIII, який запроваджує серйозні бар’єри зловживанням з боку правоохоронних органів під час проведення слідчих дій, особливо тих, що  наносять шкоду підприємствам. Законом також передбачене утворення Кабінетом Міністрів України комісії у  сфері  захисту  підприємницької  діяльності і введена кримінальна відповідальність за просте розголошення відомостей оперативно-розшукової діяльності, досудового слідства з боку суддів або правоохоронців.


Раніше кримінальної відповідальності за просте розголошення даних досудового розслідування у суддів, слідчих, працівників оперативно-розшукових органів не було. Відповідальність наставала лише у разі, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність. Зміни, внесені до статті 387 Кримінального кодексу України вводять відповідальність до 3 років обмеження волі навіть за таке розголошення даних досудового розслідування, яке не призводить до певних наслідків (частина 2 згаданої статті). Відповідальність за кваліфіковане правопорушення — якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність — передбачається новою частиною 3 статті 387 КК в розмірі від 3 до 5 років обмеження волі.

Такі заходи підвищують відповідальність правоохоронців за використання кримінального провадження з метою збору комерційної, іншої інформації про особу або підприємство, з подальшим розкриттям такої інформації конкурентам або іншим особам заради дискредитації і шантажу.

Нарешті особи, які не є мають процесуального статусу підозрюваних, але поза їхньою волею притягуються до слідчих дій (в основному, це підприємства і власники майна) отримали статус учасника кримінального провадження з правом скаржитися.

Інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, – особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом (наприклад, особа, чиє приміщення обшукується, чи особа, чиє майно вилучається) тепер є учасником кримінального провадження і має процесуальні права сторони

зокрема :

  • звертатися до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені Кодексом (ч.6 ст.28)
  • оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, яки полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк (ч.1 ст.303)
  • право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування (ч.1 ст.308)

Раніше учасником кримінального провадження могла бути лише третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Всі учасники кримінального провадження  (у тому числі і особи, стосовно яких здійснюються слідчі дії), у разі відмови прокурора у задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування можуть звертатися до суду для вирішення цього питання (пункт 91) ч.1 ст.303).

Ця надважлива норма дозволяє уникнути зловживань владою під час операцій з вилученним майном, грошима під приводом різноманітних експертиз, аж до вироку суду при тому що справа може роками до суду і не доходити, або не доходити взагалі. 

Під час обшуку виконання ухвали слідчого судді, суду в обов’язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Стороні захисту надається право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису.  (ч.1 ст.107)

Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (ч.2 ст.104)

Особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку (ч.3 ст.236).

Раніше це регулювалося незрозумілим реченням зі статті 236 “Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник [чий?]  та інші учасники кримінального провадження”, в якому взагалі не було слова “адвокат” (тепер додано)  та листом Генпрокуратури від 22.06.2016 за підписом в.о. Генерального прокурора Ю.Севрука. Зазвичай правоохоронці не знали або не хотіли знати про наявність такого листа, який дійсно не створював для них правових наслідків. Тепер у випадку недопуску адвоката передбачений найгірший наслідок —  недопустимість всіх отриманих доказів.   

Дивний казус — зазначена редакція статті 236 проживе рівно один тиждень. З 15 грудня редакції статтей 234 і 236 перекриються змінами, які вже прийняті, але набудуть чинності 15 грудня 2017 року. Однак в тій редакції обов’язковість допуску адвоката і відеофіксація також передбачені. 

Недопустимими є докази, які отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи,  якщо

  • така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання
  • у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження (ч.3 ст.87).

Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у відеозаписі обшуку, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні (ч.2 ст.104)

Документами тепер вважаються також дублікати (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа (ч.4 ст.99 КПК).

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку,

крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту (ч.2 ст.168).

У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи тепер відбувається, у тому числі на стадії підготовчого провадження в суді, в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності (п. 10) ч.3 ст.284 Кодексу) з таких підстав: (1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; (2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; (4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; (9) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, досягнутий податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України;

Під час судового розгляду (ця норма діє з 2019 року) та у випадках, передбачених  Кодексом [а такий випадок — обшук, під час якого відеофіксація тепер обов’язкова ] , під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

E-позов в реаліях. Перший досвід

Юристи СЕНС Консалтинг вперше подали адміністративний позов свого клієнта в суд електронною поштою. Жодний паперовий документ не подавався. Відкрито провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2017 у справі 820/5643/17 (суддя — Котеньов О.Г.) визнано позовну заяву ПП «ЕЛЬТАН» до ДФС України та додані до неї документи, такою, що повністю відповідає вимогам ст.ст. 105, 106 КАС України, і що перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі немає. Адміністративний позов, був надісланий з усіма додатками до суду електронною поштою. Документи засвідчувались електронним цифровим підписом адвоката.

Нагадаємо, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути  заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Харківський окружний адміністративний суд не входить до переліку пілотних судів, визначених наказом Державної судової адміністрації України №367 від 23.03.17, яким визначено Тимчасовий регламент обміну електронними документами між судами та учасниками судового процесу, кримінального провадження (т.з. «Електронний суд»). Зазначений проект фактично переводить всю справу в електронний режим виготовлення, ведення, зберігання, надсилання документів та ознайомлення з ними. Електронний позов, про який йде мова, подавався через пошту mail.gov.ua, але поза рамками цієї системи. 

Також звертаємо увагу, що з 15 грудня цього року набувають чинності нові редакції процесуальних кодексів, які передбачають (ст. 18 КАС, ст.6 ГПК , ст. 14 ЦПК, ст. 35 КПК) створення єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка буде забезпечувати як обмін електронними документами (у тому числі матеріалами справ) між судами і учасниками процесу так і ведення судових засідань в режимі відеоконференцій. Принагідно зазначаємо, що тепер учасник судового процесу зможе брати участь у відеоконференції у тому числі за допомогою власних технічних засобів, а суд тепер не вправі відмовити у своєчасно (за 5 днів) поданій заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Під час подання позову в електронній формі вимога щодо надання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб не застосовується, хоча це регламентується лише здоровим глуздом і, на жаль, не знайшло відображення в текстах нових кодексів.

Склад Верховного Суду. Інтерактивний Указ з досьє і чорними мітками

Публікуємо Указ Президента України від 10.11.2017, про призначення суддів Верховного Суду з інтерактивним посиланням на публічні дані, розміщені на інформаційному порталі Громадської ради доброчесності (ГРД) щодо кожного судді.

Для отримання детальної інформації щодо переможців конкурсу до Верховного Суду (декларації, досьє, відео співбесіди, кваліфікаційні бали, висновки, тощо)  перейдіть за посиланням на інформаційний портал ГРД.

Поміткою 👎 позначені судді, які мають в своєму досьє висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність критеріям доброчесності і професійної етики.

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №357/2017

Про призначення суддів Верховного Суду

Відповідно до частини п’ятої статті 126, частини першої статті 128 Конституції України та статей 80, 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» постановляю:

  1. Призначити на посади суддів Верховного Суду:

у Касаційний адміністративний суд:

АНЦУПОВУ Тетяну Олександрівну,

БЕВЗЕНКА Володимира Михайловича,

БЕРНАЗЮКА Яна Олександровича,

БИВШЕВУ Людмилу Іванівну,

БІЛОУСА Олега Валерійовича,

БУЧИК Анну Юріївну,

ВАСИЛЬЄВУ Ірину Анатоліївну,

ГІМОНА Миколу Михайловича,

ГОНЧАРОВУ Ірину Анатоліївну,

ГРИЦІВА Михайла Івановича 👎,

ДАНИЛЕВИЧ Надію Андріївну,

ЖЕЛТОБРЮХ Ірину Леонтіївну,

ЗОЛОТНІКОВА Олександра Сергійовича 👎,

КНЯЗЄВА Всеволода Сергійовича,

КОВАЛЕНКО Наталію Володимирівну,

КРАВЧУКА Володимира Миколайовича,

МОРОЗ Ларису Леонтіївну 👎,

ОЛЕНДЕРА Ігоря Ярославовича,

ПАСІЧНИК Світлану Сергіївну 👎,

ПРОКОПЕНКА Олександра Борисовича 👎,

САПРИКІНУ Ірину Валентинівну 👎,

СМОКОВИЧА Михайла Івановича 👎,

СТАРОДУБА Олександра Павловича,

ХАНОВУ Раїсу Федорівну,

ХОХУЛЯКА В’ячеслава Віссаріоновича,

ШАРАПУ Василя Миколайовича,

ШИПУЛІНУ Тетяну Михайлівну,

ЮРЧЕНКО Валентину Петрівну 👎;

 

у Касаційний господарський суд:

БАКУЛІНУ Світлану Віталіївну 👎,

БАРАНЦЯ Олександра Миколайовича 👎,

БЕРДНІК Інну Станіславівну 👎,

БІЛОУСА Володимира Володимировича,

БУЛГАКОВУ Ірину Валеріївну,

ВРОНСЬКУ Ганну Олександрівну,

ДАНІШЕВСЬКУ Валентину Іванівну,

ДРОБОТОВУ Тетяну Борисівну 👎,

ЖУКОВА Сергія Вікторовича,

КАТЕРИНЧУК Лілію Йосипівну,

КІБЕНКО Олену Рувімівну,

КРАСНОВА Єгора Володимировича,

КУШНІРА Ігоря Віталійовича,

ЛЬВОВА Богдана Юрійовича 👎,

МАМАЛУЯ Олександра Олексійовича,

МАЧУЛЬСЬКОГО Григорія Миколайовича,

МІЩЕНКА Івана Сергійовича,

ПЄСКОВА В’ячеслава Геннадійовича,

ПІЛЬКОВА Костянтина Миколайовича,

ПОГРЕБНЯКА Володимира Яковлевича,

РОГАЧ Ларису Іванівну  👎,

СЕЛІВАНЕНКА Володимира Павловича,

СТРАТІЄНКО Людмилу Василівну 👎,

СТУДЕНЦЯ Володимира Івановича,

СУХОВОГО Валерія Григоровича,

ТКАЧА Ігоря Васильовича  👎 ,

ТКАЧЕНКО Ніну Григорівну,

УРКЕВИЧА Віталія Юрійовича,

ЧУМАКА Юрія Яковича;

 

у Касаційний кримінальний суд

АНТОНЮК Наталію Олегівну,

БІЛИК Наталію Володимирівну,

БРИТАНЧУКА Володимира Васильовича,

БУЩЕНКА Аркадія Петровича,

ГОЛУБИЦЬКОГО Станіслава Савелійовича 👎,

ГРИГОР’ЄВУ Ірину Вікторівну,

ЄМЦЯ Олександра Петровича,

КИШАКЕВИЧА Лева Юрійовича,

КОРОЛЯ Володимира Володимировича,

КРАВЧЕНКА Станіслава Івановича 👎,

ЛАГНЮКА Миколу Михайловича,

ЛОБОЙКА Леоніда Миколайовича,

МАЗУРА Миколу Вікторовича,

МАКАРОВЕЦЬ Аллу Миколаївну,

МАРИНИЧА В’ячеслава Карповича,

МАРЧУК Наталію Олегівну,

МАРЧУКА Олександра Петровича,

МАТІЄК Тетяну Василівну,

МОГИЛЬНОГО Олега Павловича,

НАСТАВНОГО Вячеслава Володимировича  👎,

ОГУРЕЦЬКОГО Василя Петровича,

ОСТАПУКА Віктора Івановича ,

СТЕФАНІВ Надію Степанівну,

СТОРОЖЕНКА Сергія Олександровича,

ШЕВЧЕНКО Тетяну Валентинівну  👎,

ЩЕПОТКІНУ Валентину Володимирівну,

ЯКОВЛЄВУ Світлану Володимирівну,

ЯНОВСЬКУ Олександру Григорівну;

 

у Касаційний цивільний суд:

АНТОНЕНКО Наталію Олександрівну 👎,

БІЛОКОНЬ Олену Валеріївну,

ВИСОЦЬКУ Валентину Степанівну,

ГУДИМУ Дмитра Анатолійовича,

ГУЛЬКА Бориса Івановича,

ЖУРАВЕЛЬ Валентину Іванівну,

КАРПЕНКО Світлану Олексіївну,

КОРОТУНА Вадима Михайловича,

КРАТА Василя Івановича,

КУЗНЄЦОВА Віктора Олексійовича,

КУРИЛО Валентину Панасівну,

ЛЕСЬКО Аллу Олексіївну  👎 ,

ЛУСПЕНИКА Дмитра Дмитровича ,

ЛЯЩЕНКО Наталію Павлівну 👎,

МАРТЄВА Сергія Юрійовича,

ОЛІЙНИК Аллу Сергіївну,

ПРОРОКА Віктора Васильовича,

СИНЕЛЬНИКОВА Євгена Володимировича,

СИТНІК Олену Миколаївну,

СТРІЛЬЧУКА Віктора Андрійовича,

СТУПАК Ольгу В’ячеславівну  👎,

ТКАЧУКА Олега Степановича,

УСИКА Григорія Івановича,

ФАЛОВСЬКУ Ірину Миколаївну,

ХОПТУ Сергія Федоровича,

ЧЕРВИНСЬКУ Марину Євгенівну 👎,

ЧЕРНЯК Юлію Валеріївну,

ШТЕЛИК Світлану Павлівну

Президент України П.ПОРОШЕНКО

10 листопада 2017 року
Судовий збір. Суттєві зміни з новими кодексами

Новий Закон від 3.10.17 №2147-VIII вносить зміни не лише до чотирьох процесуальних кодексів, але також істотно змінює інші правила судочинства. Нижче наводимо короткий огляд запроваджених змін до Закону України «Про судовий збір». Нагадаємо, що закон набуває чинності з дня початку роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року).

Ставки судового збору за позовні заяви майнового характеру залишились незмінними – 1,5 відсотки від суми позову для юридичних осіб та 1 відсоток для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Для загальних судів повернуто максимальний розмір судового збору для юридичних осіб, він становить 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні – 589 400 грн, з 1 грудня – 616 700 грн).

Для адміністративних і  господарських спорів максимальний розмір судового збору збільшено до 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (150 у чинній редакції).

Зменшено розмір судового збору за подання заяви про видачу судового наказу з 0,5 до 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та запроваджено судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму.

Збільшено ставки судового збору за оскарження судових рішень.

Так, за подання апеляційної скарги треба сплатити 150 відсотків від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (замість 110), касаційної – 200 (замість 120).

Скасовано судовий збір  за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа, а також за роздрукування технічного запису судового засідання.

Нові положення:

Закон доповнено положенням про застосування коефіціенту 0,8 в разі подання позовної заяви в електронному вигляді.

Закріплено можливість онлайн сплати судового збору.

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову

Аналогічні положення застосовано до примирення на стадії апеляційного та касаційного оскарження.

Встановлено перелік умов для розстрочення та відстрочення сплати судового збору, а саме якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена або якщо  предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Врегульовано, в яких випадках при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення судового збору потрібно враховувати майновий стан сторони (якщо розмір судового збору перевищує 5% від річного доходу особи).

Раніше при визначенні цих питань суд мав керуватись виключно внутрішнім переконанням.

Нове процесуальне життя. Офіційно оприлюднені тексти нових кодексів.

Сьогодні, 28 листопада, опубліковано Закон України від 03.10.17 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів.(Голос України № 221-222).

Зміни набирають чинності з дня початку роботи Верховного Суду. З цього ж дня всі відповідні незакінчені провадження будуть продовжуватися за новими процесуальними законами. Незавершені касаційні провадження розпочнуться заново.

Текст на офіційному сайті Верховної Ради України
Розділи 1-3 (ГПК, КАС, ЦПК)
Розділи (4-6) (КПК, КУпАП, закони “Про судоустрій і статус суддів”, “Про судовий збір” та ін.)

Окремий аналіз істотних змін, які зазнає українське правосуддя внаслідок запровадження нових кодексів, читайте в наших найближчих випусках.
Однак прямо зараз слід зазначити, що прийнята законодавцем суттєва так звана “поправка Сотнік-Сироїд”, яка раніше незрозумілим чином зникала з остаточного тексту закону, все ж таки увійшла в його офіційну редакцію. Поправка скасовує дворічне обмеження  на розслідування ГПУ корупційних справ, розпочатих до створення НАБУ. Ці справи залишаться в провадженні Генеральної прокуратури безстроково.