Скасувати не треба платити. Коли нарахування податку на землю є протиправним

10 листопада набрало законної сили судове рішення, яким була встановлена неправомірність нарахування земельного податку у разі, коли відомості про земельну ділянку відсутні в державному земельному кадастрі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.16 повернуто апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.16 по справі № 820/4353/16 у зв’язку з несплатою апелянтом судового збору. Внаслідок цього постанова суду першої інстанції набрала законної сили.

Як нами повідомлялося раніше, цим судовим рішенням було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 25.04.2016 року № 454-1305 про нарахування податку на землю власнику частки групи приміщень, розташованих на першому поверсі п’ятиповерхової будівлі у зв’язку з тим, що відповідна земельна ділянка не була внесена в Держгеокадастр.

Єдиною підставою для нарахування земельного податку у відповідності до п. 286.1 ст. 286 ПК України є дані державного земельного кадастру.

Суд скасував нарахування податку на землю під багатоповерховим будинком.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду (станом на час публікації не набрала законної сили) скасовано податкове повідомлення-рішення, яким нараховано земельний податок за користування землею під належними позивачу нежитловими приміщеннями в багатоповерховій будівлі.

При розгляді справи суд, врахувавши пояснення третьої особи – Управління Держгеокадастру, погодився з доводами позивача, інтереси якого представляли спеціалісти фірми СЕНС, про те, що висновки податкового органу про наявність підстав для нарахування земельного податку є безпідставними, оскільки за даними земельного кадастру, які оприлюднені на офіційному сайті «Публічна кадастрова карта України», за адресою, де розташовані належні позивачу нежитлові приміщення, відсутня сформована земельна ділянка, що робить неможливим визначення площі на якій розташована будівля та площі прибудинкової території, за яку також здійснюється нарахування земельного податку.

Також суд вказав, що для ідентифікації конкретної земельної ділянки необхідно визначити її межі, місце розташування, цільове (господарське) призначення та визначити права щодо неї. Ця інформація обов’язково повинна бути зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Відсутність такої інформації про земельну ділянку унеможливлює проведення будь-яких нарахувань за користування нею.

Окремо зазначаємо, що згідно з вимогами Податкового кодексу (п.286.6 ст.286), в разі нарахування земельного податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи.

Нажаль, посадові особи фіскальної служби не завжди враховують цю норму і нараховують земельний податок кожному співвласнику в повному розмірі.