Судовий збір. Суттєві зміни з новими кодексами

Cash register

Новий Закон від 3.10.17 №2147-VIII вносить зміни не лише до чотирьох процесуальних кодексів, але також істотно змінює інші правила судочинства. Нижче наводимо короткий огляд запроваджених змін до Закону України «Про судовий збір». Нагадаємо, що закон набуває чинності з дня початку роботи Верховного Суду (15 грудня 2017 року).

Ставки судового збору за позовні заяви майнового характеру залишились незмінними – 1,5 відсотки від суми позову для юридичних осіб та 1 відсоток для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Для загальних судів повернуто максимальний розмір судового збору для юридичних осіб, він становить 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на сьогодні – 589 400 грн, з 1 грудня – 616 700 грн).

Для адміністративних і  господарських спорів максимальний розмір судового збору збільшено до 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (150 у чинній редакції).

Зменшено розмір судового збору за подання заяви про видачу судового наказу з 0,5 до 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та запроваджено судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу в розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму.

Збільшено ставки судового збору за оскарження судових рішень.

Так, за подання апеляційної скарги треба сплатити 150 відсотків від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (замість 110), касаційної – 200 (замість 120).

Скасовано судовий збір  за видачу дубліката судового наказу та виконавчого листа, а також за роздрукування технічного запису судового засідання.

Нові положення:

Закон доповнено положенням про застосування коефіціенту 0,8 в разі подання позовної заяви в електронному вигляді.

Закріплено можливість онлайн сплати судового збору.

Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову

Аналогічні положення застосовано до примирення на стадії апеляційного та касаційного оскарження.

Встановлено перелік умов для розстрочення та відстрочення сплати судового збору, а саме якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена або якщо  предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Врегульовано, в яких випадках при вирішенні питання про відстрочення або розстрочення судового збору потрібно враховувати майновий стан сторони (якщо розмір судового збору перевищує 5% від річного доходу особи).

Раніше при визначенні цих питань суд мав керуватись виключно внутрішнім переконанням.

Напишіть відгук