Новий підозрюваний у справі Ендрю. Версія НЛО з героїном.

Матиос_где_наркотики

У справі про напад на зведену мобільну групу «Щастя» пред’явлено підозру командиру окремої розвідувальної роти 92 ОМБр Андрію Асосову на позивний «Каскад». Прокуратура сил АТО ставить йому порушення порядку перетину лінії розмежування у змові з іншим підозрюваним Олександром Свідро та надання завідомо неправдивих показань.

27 квітня 2016 року слідчий військової прокуратури сил АТО Слободзян В.Я. пред’явив командиру окремої розвідувальної роти 92 ОМБр Андрію Асосову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.332-1 та ч.2 ст.384 КК України, повний текст якої наводимо нижче. За версією слідства, впродовж березня-липня 2015 року Асосов А.Ю., діючи за попередньою змовою із прапорщиком Свідро О.Г. та іншими особами, використовуючи надані йому повноваження командира розвідувальної роти 92 ОМБР, забезпечив безперешкодний проїзд вантажівок з товарами через блокпости в зоні відповідальності вказаної бригади, та понад 15 разів сприяв незаконному переміщенню вантажів (товарів), у тому числі наркотичних засобів — амфетаміна, метадона та героїна, в особливо великих розмірах а також незаконному в’їзду осіб човнами через річку Сіверський Донець на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, зокрема, шляхом своєчасного попередження співучасників про роботу в цьому районі членів зведеної мобільної групи “Щастя”, внаслідок чого інтересам держави заподіяно шкоду. На думку слідчого, він також дав завідомо неправдиві показання свідком під час провадження досудового розслідування щодо обставин вбивства.

Міра запобіжного заходу не теперішній час підозрюваному не обиралась.

Андрій Асосов став першим діючим військовослужбовцем, що несе службу безпосередньо на лінії зіткнення в зоні АТО, якому пред’явлено підозру у цій справі. Раніше підозри у вбивстві і ст.332-1 пред’являлися демобілізованим бійцям — старшині окремої розвідувальної роти Олександу Свідро («Змій») та головному сержанту того ж підрозділу Павлу Долженко («Крим»).

Не коментуючи відповідність висновків слідства фактичним обставинам справи, СЕНС звертає увагу на наступні суперечності, що містяться в цьому документі.

Стаття 332-1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї

1. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди інтересам держави – караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    1. В обов’язки військовослужбовця, у тому числі командира розвідувальної роти, який виконує завдання з утримання смуги оборони по передньому краю лінії розмежування, не входить контроль за переміщенням осіб (це прерогатива правоохоронних органів), а переміщення товарів і вантажів через таку лінію взагалі не утворює склад правопорушення за диспозицією інкримінованої статті 332-1 КК України. Отже, умисно не вжив заходів щодо припинення функціонування човнової переправи не є правопорушенням. Заздалегідь не обіцяне приховування злочину само по собі є карним виключно у разі приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину (ст. 396 КК України), а діяння, передбачені ч.2 ст.332-1 КК такими не є. Також не має відношення до цієї статті забезпечення безперешкодного проїзду вантажівок з товарами через блокпости в зоні відповідальності вказаної бригади.
    2. Слідчий зазначає, що протягом березня-липня 2015 року підозрюваний сприяв незаконному переміщенню вантажів (товарів), а також незаконному в’їзду осіб човнами через річку Сіверський Донець на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, зокрема, шляхом своєчасного попередження співучасників про роботу в цьому районі членів зведеної мобільної групи «Щастя». Поряд із цим, саме тут вказано, що групі «Щастя» визначено відповідну зону відповідальності наказом керівника Антитерористичного центру при СБ України від 04.08.2015 №9/дск, тобто в серпні 2015 року.
    3. В пред’явленій А.Асосову підозрі участь О.Свідра та П.Долженка у нападі на ЗМГ «Щастя» описується зовсім по іншому, у порівнянні з раніше пред’явленими їм підозрами. Всупереч аналогічним документам у відношенні підозрюваних, де їм зрештою ставиться безпосереднє приведення в дію мін МОН-50 приблизно о 6:10 2.09.15, тут, у підозрі А.Асосову, слідчий зазначає, що О.Свідро та П.Долженко лише встановили міни, а підрив був виконаний таким собі їхнім спільником. І хоча це скоріш за все опечатка, що була наслідком поспіху прокурорів, поєднаним із зловживанням Ctrl-C Ctrl-V, незрозуміло на який з версій вони все ж таки зупинилися і наскільки компетентне слідство, якщо допускає подібні помилки.
    4. Говорячи про начебто неправдиві показання А.Асосова, автори документа зазначають, що останній давав показання стосовно обставин перебування О.Свідра та П.Долженка у пункті дислокації роти в ніч з 1.09.15 на 2.09.15 з метою створення останнім штучного алібі. Це є брехнею, адже неточності в показаннях А.Асосова стосуються вечора напередодні вбивства, а не ранку 2.09.15 і тому не мають і не можуть мати ніякого відношення до алібі підозрюваних. Таке алібі підтверджують щонайменше ще сім осіб. Втім, останнє твердження виходить за рамки досліджуваного документа.
                    Див. також.

Подробиці вбивства. Наклеп губера

Напишіть відгук